Олег Тістол був одним із перших митців в Україні, який звернувся до проблеми національної ідентичності, використовуючи методи поп-арту. Ще наприкінці 1980-х, як член групи «Вольова грань національного пост-еклектизму», він вже працював над створенням нових стереотипів. Тоді його більше цікавили історичні міфи, але з появою в Україні ознак суспільства споживання він звертається і до сучасної масової […]
Archives: Reviews
Ельфська Т. Поетика мінливості: мистецькі медіа-медитації Олександра Гнилицького та Лесі Заяць / Т. В. Ельфська // Магістеріум. Культурологія. – 2013. – Вип. 52. – С. 54-60. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Magisterium_kul_2013_52_12
Олександра Гнилицького та Лесю Заяць можна назвати адептами абстрактного нефігуративного медіа-арту, бо навіть коли в їх гібридах (так художники визначили власну техніку медіаінсталяцій) з’являються певні об’єкти, вони більшою мірою реперезентують абстрактність, ніж матеріальність речей. Серія «Медіа-Комфорт» — такий тип медіамистецтва, який можна було б назвати медитаційним. Як відомо, у східних традиціях головна мета медитаційних психопрактик […]
Соловйов О. Медіакомфорт / Соловйов О. Турбулентні шлюзи: Зб. статей / Ін-т проблем сучасного мист-ва АМУ. – К. : Інтертехнологія, 2006. – С.117-118
У всіх програмних проектах, до яких відносяться «Візуальний вініл», «Кімната», «Медіакомфорт», автори знаходять оригінальну технологію балансування між реальним та синтезованим світами. Вони переважно іменують свої дії «кінематографічною медитацією», в результаті якої найзвичайнісінька реальність зненацька може обернутися своєю психоделічною стороною[1]. [1] Соловйов О. Медіакомфорт / Соловйов О. Турбулентні шлюзи: Зб. статей / Ін-т проблем сучасного мист-ва АМУ. […]
Юрій Лейдерман. Резюме. Дослідниця — Тетяна Жмурко
Ім’я Юрія Лейдермана пов’язують насамперед із явищами одеського і московського концептуалізму, з мистецьким колом Андрія Монастирського, якого Лейдерман завжди вважатиме своїм учителем, із групою «Колективних дій» та послідовниками Іллі Кабакова. Творчу кар’єру Лейдерман почав 1982 року з участі в неофіційних квартирних виставках у Москві й Одесі. Важливий етап його творчості — знайомство 1982 року в Одесі із […]
Read More… from Юрій Лейдерман. Резюме. Дослідниця — Тетяна Жмурко
Марта Кузьма про Олега Тістола та Миколу Маценка: про роботу «Ассоль та Титаник». 1994
Робота Олега Тістола та Миколи Маценка «Ассоль та Титаник» надихається популярною романтичною історією Олександра Гріна, письменника, що жив у Криму. Казка займається з ідеєю Ассоль — героїні роману, яка чекала на свого ідеального героя — принця, що приплив до неї на кораблі з червоними вітрилами. Художники Тістол і Маценко звертаються до цієї фантастичної історії у манері, що балансує […]
Костянтин Реунов та Олег Тістол про зіткнення стереотипів культури та створення нового стереотипу. 1994
Як кожне нове покоління, ми прагнемо створити щось нове, і це нове, ми бачимо в суттєво іншому рівні зображувальних засобів при цитатності й значною мірою еклектизмі різних пластів культури сучасного класичного мистецтва, спираючись в основному, на класичний живописний засіб виразу. У цьому зв’язку важлива розшифровка тези «боротьба за красу стереотипу». Зіштовхуючи різноманітні стереотипи культури як найбільш […]
Олена Червоник про Марину Скугарєву: про серію «Добрі домогосподарки». З кураторського тексту, 2012
Інтернет часто стає вихідною точкою і для робіт Марини Скугарєвої, яка запозичує вербальні та поведінкові моделі учасниць чатів жіночих віртуальних форумів. Художниця роздруковує такі переписки, що вміщують численні поради й обговорення належного домогосподарювання та правильного поводження із чоловіками, й використовує роздрукований папір для створення швидких замальовок жіночих постатей, які перетворюються на візуальні портрети інтернет-провісниць “справжньої […]
Олена Мартинюк про Марину Скугарєву: про метафору солов’я та троянди. Марина Скугарєва [Каталог]
Творчість Марини Скугарєвої є жіночою, але без мучеництва, підкреслення своєї статі, а через природнє прийняття неминучості і незбагненності цього розділення світу, прийняття статі як долі тіла. Для Скугарєвої її стать не є «другою», як для Сімони де Бовуар, і вона не відчуває потреби боротися. Вона радше використовує її для того, аби якомога точніше передати те, що […]
Олег Тістол про образ пальми. Символ, 2008
Пальми для мене — та для всіх людей — це райський символ… А в нашій традиції, ялинка — це замінник пальми. І я так завжди її сприймав… І ми з миколою Маценком давно визначили для себе, що саме пальма наше національне дерево. У них там — берьозка, а в нас — пальма. Ну бо Ю.Б.К., літо, приїздиш, на набережній в […]
Марія Хрущак про Олега Тістола: про серію «ЮБК». Korydor
Cерія “ЮБК” розпочалась з 2006 року й “закарбувала” пальму як альтернативне й, чесно кажучи, значно реалістичніше “національне стереотипне дерево України”, адже ще за радянських часів наші батьки більше мріяли про те, щоб опинитись на вихідних під пальмою в Ялті, аніж у дачному вишневому садку. […] Про “Пальми” Тістола відомо, що вони є емблемою свята, сонця […]
Read More… from Марія Хрущак про Олега Тістола: про серію «ЮБК». Korydor