Далі я прийшов до такої системи: монументальне мистецтво об’єднав із архітектурою. У результаті вийшла біотехносфера. Це сферична конструкція, схожа на супутник планети Земля, пристосована для будь-яких умов, і в ній живе людина, яка при будь-яких аваріях залишається живою. І, одночасно, — це модуль міста майбутнього, житловий осередок. Вони між собою сполучені, такі собі житла-роботи, і […]
Archives: Reviews
«Заняття мистецтвом – це все-таки справа духовна. І наївна ікона для художника може слугувати певним духовним орієнтиром, як камертон для музиканта»
Іван Лисенко (http://ukrainian-naive.com/artist/ivan_lysenko) – дуже типовий український наївний художник. На мою думку, фундаментальна відмінність між професійним мистецтвом і наївним приблизно така ж, як між молитвою і психотерапією. Це два різних шляхи досягнення душевного балансу. Тобто, можна вчинити просто, а можна через психотерапевта, який знає, на які кнопки натискати, які маніпуляції здійснити. Але результат однаковий. Те […]
«Наділений справжнім літературним даром, у своїх текстах М. Маценко поєднує реакцію на актуальні проблеми сьогодення з «широтою історичного мислення», завдяки чому в них завжди присутні різноманітні культурно-історичні ремінісценції ».
Наділений справжнім літературним даром, у своїх текстах М. Маценко поєднує реакцію на актуальні проблеми сьогодення з «широтою історичного мислення», завдяки чому в них завжди присутні різноманітні культурно-історичні ремінісценції на те захоплення вітальністю народної мови, що прокреслює українську літературу – від І. Котляревського до Остапа Вишні… Проте ці риси притаманні всій творчості художника, де «тексти» тісно […]
«Більшість моїх співвітчизників, хвилювала принципова невизначеність поняття «культура», зокрема, його дефініційна не диференційованість із терміном «цивілізація».
Споконвіку, скільки себе пам’ятаю, мене, як і більшість моїх співвітчизників, хвилювала принципова невизначеність поняття «культура», зокрема, його дефініційна не диференційованість із терміном «цивілізація». […]
«Я — художник, який займається актуальним мистецтвом у розумінні того, що є актуальним для нашої держави».
Я — художник, який займається актуальним мистецтвом у розумінні того, що є актуальним для нашої держави. Як свідчить історія, наша нація не здатна до самоорганізації. Ми чекаємо, поки прийдуть менеджери зі сторони і організують нас. Чи то Олег зі Скандинавії, чи Чингізхан зі Сходу, чи Ян Казимир із Варшави. Ми дуже добрі виконавці, але як той […]
«Пора відкласти лопату та братись за розум. Настав час вилазити з колиски!»
Історична довідка Земля — колиска життя, село — колиска України. Із давніх-давен наші предки, керуючись аграрною традицією реагували на природні та соціальні катаклізми стереотипною поведінкою — ховались у землю. Тобто, чим більшим був тиск зовнішніх обставин, тим інтенсивніше вони займалися сільським господарством, приймаючи при цьому, характерні, надзвичайно вразливі, пози. Унаслідок цього наші земляки зажди ставали легкою здобиччю для […]
Read More… from «Пора відкласти лопату та братись за розум. Настав час вилазити з колиски!»
Поколінню Ф. Тетянича, що зростало в умовах інформаційно звуженого радянського простору, випало взагалі не знати своїх предтеч, а тому несподівана близькість із творчими спрямуваннями та ідеями «класичного авангарду» стає вражаючою
[Тетянич] писав картини, спочатку в дусі примітиву, потім – усе складніші за змістовно-просторовою побудовою великі полотна, максимально насичені різномасштабними зображеннями, які, поєднуючись між собою, утворювали напружено пульсуюче середовище, що нагадувало то органіку природної ризоми, то зашифроване піктографічне послання. Деякі з цих картин можна порівняти з творами Павла Філонова, хоча прототипами їх назвати не можна: бачити […]
Костянтин Акінша про роботу Георгія Сенченка “Сакральний пейзаж Пітера Брейгеля”
“Senchenko tried to produce a different style. His large picture was an appropriation of a small ink drawing of an apiary. It’s hysterical colors and pseudo-expressionistic style created an illusion of animation. This cloak of artistry allowed Senchenko to create emptiness, in the orienal sense, with the help of what he called “false creativity”[1]. [1] […]
Read More… from Костянтин Акінша про роботу Георгія Сенченка “Сакральний пейзаж Пітера Брейгеля”
Марта Кузьма про серію робіт Арсена Савадова і Георгія Сенченка “Загублений рай”
“Арсен Савадов та Юрій Сенченко представляють найбільш продвинуті роботи “Утрачений Рай” – експерименти з комп’ютерною технологією та апропріацією образів, приєднуючися до традиції Варгола та Дюшампа. Вони відмовлюються від оригіналу та вірогідності, вживаючи виконану на комп’ютері фотографію класичної гравюри та накладаючи її на поверхню розміром з кіноекран. Загублений в епічній трагедії “Утраченого Раю”, глядач не встигає […]
Read More… from Марта Кузьма про серію робіт Арсена Савадова і Георгія Сенченка “Загублений рай”
Костянтин Акінша про серію робіт Арсена Савадова і Георгія Сенченка “Загублений рай”
“The illustrations to Paradise Lost, glimmering in red light, are reproductions of real etchings – with one addition. In every scene the artists inserted the image of their favorite model, transformed as their agent dispatched to another time and dimension and at the same time melting into the crowd of figures. Lines of Milton’s verse, […]
Read More… from Костянтин Акінша про серію робіт Арсена Савадова і Георгія Сенченка “Загублений рай”