Archives: Reviews

«Її [Чепелик] картини асоціюються з конструктивістськими фантазіями Ель Лисицького, Татліна, з класичним авангардом початку ХХ століття; проте вони вже позбавлені стрімкого оновлювального пафосу, існують у культурі як традиція, як тип формально-пластичного мислення» […]

Read More… from Галина Скляренко про роботи Оксани Чепелик

«Я зовсім не розумію цього зовнішнього пояснення. Я працюю сам для себе. А зовнішня реакція — це як свій голос почути в записі. […] Ідеї я нікому не пояснюю». Ілля Ісупов   Ілля Ісупов народився 8 січня 1971 року у містечку Василькові Київської області в родині художників. Його мати Неллі Ісупова — керамістка, батько — графік. Сам […]

Read More… from Ілля Ісупов. Резюме. Дослідниця – Ксенія Малих

Вони вважають, що в мене гострий і проникливий погляд, тому що я бачу їх крізь сітку решета. Халіль Джебран Міша Педан — представник другої генерації харківської школи фотографії, яка з’явилася на мистецькій авансцені в середині 1980-х років і підхопила творчий імпульс, що його дало попереднє покоління, зокрема, відома група «Время» («Час») (Борис Михайлов, Олег Мальований, […]

Read More… from Міша Педан. Резюме. Дослідниця — Олександра Осадча

Немає нічого й нікого, окрім мене — безкінечности[1].   Федора Тетянича по праву вважають унікальною постаттю в історії сучасного українського мистецтва за його неординарність, мультидисциплінарність, неможливість втиснути його в рамки наявних систем. Тетянич працював у галузі живопису, зокрема монументального, графіки, скульптури, писав тексти, робив інсталяції, перформанси, гепенінги, продукував ідеї й концепції. Його творчість дивним чином […]

Read More… from Федір Тетянич. Резюме. Дослідниця – Тетяна Жмурко

Важливо відзначити мультимедійність, відчутну в комплексі робіт на виставці у Мистецькому арсеналі. Мова не лише про злиття чи взаємовпливи різних медій: картини, кінетичного образу, фотозображення, скульптурного об’єкту, акустичної форми, перформансу, акції. Перш за все, цікавим є розширення середовища існування нашої свідомості, надання йому нових ступенів свободи, рухливості та гнучкості. Мультимедійність спостерігаємо у роботах Анатолія Ганкевича […]

Read More… from Коментар Соломії Савчук до виставки «FLASHBACK. Українське медіа-мистецтво 1990-х.». Травень 2018.

Звернення до 90-х виправдано з кількох причин. По-перше, підійшов до своєї історичної точки цикл зворотного інтересу до цього переломного, складного і неоднозначного десятиріччя. Прийшло розуміння того, що 90-ті вже стали історією. Настав час аналітичних, а не просто рефлексивних оцінок, час перегляду сформованих стереотипів і схем. Проте це повернення в 90-ті має градацію, близьку саме до […]

Read More… from Коментар Олександра Соловйова до виставки «FLASHBACK. Українське медіа-мистецтво 1990-х.». Травень 2018.

Ва­силь Ца­голов своєю іронією та сар­казмом ки­дає вик­лик індивіду­аль­ним і соціаль­ним по­рокам. Й­ого творчість гос­тро іронічна, на­пов­не­на чор­ним гу­мором і містифікацією. Ав­тор зіштов­хує в своїх ро­ботах міфи і ре­альність, конс­труює сис­те­му кри­тич­но­го сприй­нят­тя дій­сності, виділя­ючи гострі мо­мен­ти, ви­нося­чи їх на ог­ляд, пре­пару­ючи і де­конс­тру­юючи. Че­рез цю аналітич­но-сар­кастич­ну приз­му ху­дож­ник ди­вить­ся на проб­ле­ми як ло­каль­но­го, так і […]

Read More… from Наталя Маценко про образ балерини у творчості Василя Цаголова

Якщо ви пам’ятаєте, в PinchukArtCentre кілька років тому була представлена моя інсталяція «Лебедине озеро», після того я час від часу повертався до цієї теми, думав про тероризм, про те, як страх може впливати на нашу свідомість. Тож невипадкова і назва нового проекту «У страху очі великі»… Важливо зрозуміти, що сцена хоч і архаїчна, але все […]

Read More… from Василь Цаголов про проект «У страху очі великі»

«Жити без чому й навіщо, в самозабутній щиросердності експресії»[1] — ці слова Олега Голосія чи не найкраще характеризують його особистість. Для нього живопис був стихією, яка поглинала його цілком, повністю. Голосій писав свої полотна дуже швидко: твір 2 × 3 метри поставав за ніч. Він кріпив полотна на стіни майстерні і міг писати по кілька одночасно. Про […]

Read More… from Олег Голосій. Резюме. Дослідниця – Тетяна Жмурко

Художник, живописець, автор об’єктів та інсталяцій, член Національної спілки художників України, В’ячеслав Машницький був очевидцем і належав до кола «Паризької комуни», групи художників вулиці Олегівської (пізніше сквоту на Олегівській) та «БЖ» («Большая Житомирская»). Належить до покоління художників, які формувалися на межі 1980–1990-х років незадовго до розпаду СРСР. У 2004 році Машницький став куратором і музейником, […]

Read More… from В’ячеслав Машницький. Резюме. Дослідниця — Галина Глеба