Георгий Сенченко: «Искусство — это миф. Но жизнь без этого мифа порой невыносима»

ГЕОРГИЙ СЕНЧЕНКО: «ИСКУССТВО — ЭТО МИФ. НО ЖИЗНЬ БЕЗ ЭТОГО МИФА ПОРОЙ НЕВЫНОСИМА» КАТЕРИНА ЯКОВЛЕНКО 9 ГРУДНЯ 2016 4060 Одной из важных фигур в украинском искусстве конца 1980-х — начала 1990-х годов, по мнению многих художников и критиков, был Георгий Сенченко. Киевлянин, сын художника Николая Сенченко, он в 1986 году окончил театрально-декорационное отделение КГХИ (учился у Даниила […]

Read More… from Георгий Сенченко: «Искусство — это миф. Но жизнь без этого мифа порой невыносима»

Євгеній Павлов. Резюме. Дослідниця – Олександра Осадча

Євгеній Павлов Євгеній Павлов (нар. 1949, Харкові) — один із засновників групи «Врємя» (з рос. «Час»). Це неофіційне об’єднання фотографів, яке існувало в 1970-х — на початку 1980-х років, виникло 1971 року на базі місцевого харківського фотоклубу при Будинку профспілок. Павлов представляє покоління майстрів, які зробили Харків одним із найпотужніших центрів радянської нонконформістської фотографії та […]

Read More… from Євгеній Павлов. Резюме. Дослідниця – Олександра Осадча

Микола Маценко. Резюме. Дослідниця – Катерина Яковленко

Микола Маценко Микола Маценко належить до покоління художників, які сформувалися у кінці 1980-х років, у період гласності й перебудови. Народився він 1960 року в селищі Прутівка на Івано-Франківщині. Навчався в Республіканській художній школі ім. Тараса Шевченка, після чого вступив у Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва (нині — Львівська національна академія мистецтв), який закінчив 1984 року. Ще […]

Read More… from Микола Маценко. Резюме. Дослідниця – Катерина Яковленко

Відкритий лист до громадського діяча, Народного депутата України, пана Віктора Пінчука з приводу виставки „Прощавай зброя”

Posted by Демократ on September 15, 2004 at 05:58:44: Відкритий лист до громадського діяча, Народного депутата України, пана Віктора Пінчука з приводу виставки „Прощавай зброя” Шановний Вікторе! Ми знайомі з Вами багато років і завжди поважали Вас як людину прогресивну, цілеспрямовану, креативну. Ми вітали Ваше рішення щодо створення приватного музею сучасного мистецтва в Києві, неодноразово спілкувалися з […]

Read More… from Відкритий лист до громадського діяча, Народного депутата України, пана Віктора Пінчука з приводу виставки „Прощавай зброя”

Борис Філоненко про виставку Павла Макова «Фонтан». 2017

У виставковому проекті Павла Макова «Фонтан» важливу роль відіграють цифри. Переважно чотиризначні, що позначають роки, і ті, що діляться на два. У 1917-му, сто років тому, відбулася мистецька «революція 17-го року» – ховаючись під псевдонімом Річарда Матта, Марсель Дюшан представив свій «Фонтан» на виставці «Суспільства незалежних художників» у Нью-Йорку. Від реді-мейду залишилися лише фотографія і […]

Read More… from Борис Філоненко про виставку Павла Макова «Фонтан». 2017

Василь Цаголов. Резюме. Дослідниця — Катерина Яковленко

Василь Цаголов належить до покоління українських митців, яке сформувалося наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років. Цаголов народився 1957 року в м. Дигорі в Північній Осетії. З Україною його зв’язав випадок: під час служби в армії (1975–1977) художник потоваришував із мистецтвознавцем Олександром Соловйовим, дружба з яким триває й досі1. Саме Соловйов умовив митця вступити до Київського державного […]

Read More… from Василь Цаголов. Резюме. Дослідниця — Катерина Яковленко

Павло Маков про митців. З книги «20 українських художників».

Кожен слід можна надрукувати, й ми можемо йти вперед, не знищуючи ранішого. У живописі треба або завершувати роботу, або починати з нуля, з білого полотна, або знищувати попереднє. А це — як сліди на снігу. Кожен слід лишається за тобою. Можна оглянутися й побачити. Я вирізав п’ять етапів за останні три роки й, закінчивши, зрозумів, […]

Read More… from Павло Маков про митців. З книги «20 українських художників».

Павло Маков про значення Місця у його творчості. З книги Utopia. Хроники 1992—1995

Місце. (Епілог до проекту «Музей Сучасного Життя»). …Ніхто не знає, де ж воно, те Місце. Ніхто не знає, що в ньому; хочуть лише одного: щоб не лізло, не торкалося, сиділо б собі Там, було Нічим. Щойно пробуєш його описати, як з-під ніг вислизають усі смисли — ні з чим порівняти, а отже, й пояснити неможливо. […]

Read More… from Павло Маков про значення Місця у його творчості. З книги Utopia. Хроники 1992—1995

Павло Маков. Есей Тетяни Кочубінської. Переклад з англійської Ярослави Стріхи. 21 червня 2013 р.

Роботи Павла Макова можна охарактеризувати терміном «очуднення» (остранение / Verfremdung), запропонованим російським радянським критиком і літературознавцем Віктором Шкловським. Це поняття передбачає особисте вглядання в життя, «створення особливого сприйняття предмету, “бачення” його, а не “впізнавання”»1. Маков вихоплює повсякденні предмети зі звичного контексту й очуднює, змінюючи їхнє середовище. Його роботи дистанційовані від глядача, але водночас привертають увагу […]

Read More… from Павло Маков. Есей Тетяни Кочубінської. Переклад з англійської Ярослави Стріхи. 21 червня 2013 р.

Лариса Резун-Звездочетова. Резюме. Дослідниця — Катерина Яковленко

Художниця Лариса Резун (Резун-Звездочетова) належить до митців, чия творчість розвивалася у 1980-х роках, зокрема, під виразним впливом московського концептуалізму. Художниця народилася 1958 року в Одесі, вчилася на графічному відділенні Одеського педагогічного інституту ім. К. Д. Ушинського, працювала в Будинку творчості в Одесі, де займалася організацією мистецької праці. Досвід роботи з народним декоративно-прикладним мистецтвом, особливо з вишивкою і графікою, позначився […]

Read More… from Лариса Резун-Звездочетова. Резюме. Дослідниця — Катерина Яковленко