Коментар Соломії Савчук до виставки «FLASHBACK. Українське медіа-мистецтво 1990-х.». Травень 2018.

Автор: Соломія Савчук

Опублікований коментар

Важливо відзначити мультимедійність, відчутну в комплексі робіт на виставці у Мистецькому арсеналі. Мова не лише про злиття чи взаємовпливи різних медій: картини, кінетичного образу, фотозображення, скульптурного об’єкту, акустичної форми, перформансу, акції. Перш за все, цікавим є розширення середовища існування нашої свідомості, надання йому нових ступенів свободи, рухливості та гнучкості. Мультимедійність спостерігаємо у роботах Анатолія Ганкевича та Олега Мігаса, Мирослава Кульчицького та Вадима Чекорського, Фонду Мазоха, Арсена Савадова та Георгія Сенченка, Олександра Гнилицького, Андрія Боярова, Павла Керестея. У жанрі осмислення взаємодії екранної естетики з інсталяційним середовищем працювали також Едуард Колодій та Ігор Ходзинський, котрі представили в 1995 році проект «Локальне зондування». Телевізор тут — одночасно і носій зображення, і самостійний елемент цілісної об’ємної композиції. В цьому ж напрямку експериментували Олександр Ройтбурд, Гліб Катчук, Василь Цаголов та інші митці, що намагалися слідувати новим медійним віянням.