Віктор Сидоренко про Оксану Чепелик

Про цю художницю можна сказати, що вона обрала свій власний неповторний шлях у мистецтві. Її неможливо віднести до жодної з наявних в Україні художніх груп. Сьогодні її ім’я пов’язують із таким явищем у сучасному мистецтві, як соціальна скульптура. Саме в цьому напрямі вона плідно працює протягом останніх років. Нещодавно в Києві за її ініціативою та […]

Read More… from Віктор Сидоренко про Оксану Чепелик

Галина Скляренко про Оксану Чепелик

Оксана Чепелик іде власним шляхом. Її підхід до роботи з предметами можна визначити як естетизацію простору. При цьому простір вона сприймає не як глобальну буттєво-космічну категорію, а як «місце дії», тобто щось певне і визначне, а тому потребуюче «декорування», саме естетичних якостей. Мабуть тому твори Оксани легко вписуються в інтер’єр, «вбираючи» його в себе і […]

Read More… from Галина Скляренко про Оксану Чепелик

О. Собкович про виставку «Штиль».

Наприклад, виставка «Штиль» (1992), яка засвідчила процес занепаду трансавангар- ду і перехід мистців до роботи з об’єктами та інсталяціями, побіжно згадується у стат- ті О. Петрової і сприймається, за великим рахунком, в якості відсутності наполегливої творчої роботи у авторів, чиї твори були представлені на виставці. […]

Read More… from О. Собкович про виставку «Штиль».

Вікторія Бурлака про ранні роботи Максима Мамсікова

Живопис Максима Мамсікова красномовно демонструє, як кардинально змінювалися норми бачення впродовж останнії двох десятиліть. Початок 1990-х для для нього був етапом «великих картин» з похмурими інтер’рами і пейзажами, що нагадують за стилістико постімпресіоністські інтимні закутки, оповиті сонливістю й меланхолією повсякденності, фрагментарністю зображення. Але така фрагментарність іще цілком класична – виокремлення об’єктивом фрагмента реальності, коли те, […]

Read More… from Вікторія Бурлака про ранні роботи Максима Мамсікова

Галерея “Ріджина”. Резюме. Дослідниця – Тетяна Жмурко

Галерея «Ріджина» – одна з перший приватних галерей в Москві, відкрита 11 вересня 1990 року. Її засновниками були власник «Європейського торгового банку» Михайло Литвак, фінансист та бізнесмен Володимир Овчаренко та його дружина Регіна, на честь якої і було названо галерею. «Ріджина» відразу заявила про себе як про активну інституцію, сфокусовану на некомерційному актуальному мистецтві, відкритою […]

Read More… from Галерея “Ріджина”. Резюме. Дослідниця – Тетяна Жмурко

Ілля Чичкан. Резюме. Дослідниця — Дар’я Шевцова

Дослідження практики окремого художника найчастіше нерозривно пов’язано з його особистістю, його емоційним світом та іншими позахудожніми впливами на мистецтво і його критичне сприйняття. Ці нехудожні, на перший погляд, чинники зазвичай ігнорують при серйозному аналізі, проте вони відіграють вирішальну роль у розгляді певних художніх позицій. Саме такий підхід доцільно застосувати при вивченні творчості Іллі Чичкана. Спадковий […]

Read More… from Ілля Чичкан. Резюме. Дослідниця — Дар’я Шевцова

Виставка «Ангели над Україною». Резюме. Дослідниця — Катерина Яковленко

Виставка «Ангели над Україною. Сучасний український живопис»[1] (організатор — Галерея 369, куратор — Ендрю Браун) проходила в Апостольській католицькій церкві в Единбурзі з 13 серпня до 5 вересня 1993 року[2]. Виставка стала частиною великого театрального фестивалю, який у цей час відбувався в шотландській столиці. Проект було реалізовано за підтримки міської ради Единбурга, Лотіанської обласної ради, Британської ради та […]

Read More… from Виставка «Ангели над Україною». Резюме. Дослідниця — Катерина Яковленко

Софія Петровська про Дмитра Кавсана

Дмитро Кавсан є яскравим представником українського постмодернізму, до класичних зразків якого він підходить з характерною іронією. В його роботах є і голландська симпатія до речей, і англійський сплін, і деяка французька манірність, і романтичний баталізм, і цілком реалістичний анімалізм. […]

Read More… from Софія Петровська про Дмитра Кавсана

Юрій Соломко. Резюме. Дослідниця — Тетяна Жмурко

Початок художньої кар’єри Юрія Соломка припадає на кінець 1980-х років. У 1986–1992 роках він навчався в Київському державному художньому інституті в майстерні монументального живопису Миколи Стороженка. Виставкову діяльність почав 1988 року. У 1990 році Соломко, тоді ще студент, став членом сквоту на вул. Паризької Комуни, творча атмосфера якого багато в чому визначила його шлях. Для його ранньої творчості, як […]

Read More… from Юрій Соломко. Резюме. Дослідниця — Тетяна Жмурко

Валерія Трубіна про свою роботу «Юнаки біля моря»

Мне часто снятся вещи, которые я должна написать; они мне приснились вдвоем, у моря, и я поняла, что я должна их именно так срочно написать. И написала. Позировать они оба вначале согласились, а потом Саша Гнилицкий отказался, а взамен выдал мне свою фотографию. Но Олег позировал, хоть и недолго — так что я ее с […]

Read More… from Валерія Трубіна про свою роботу «Юнаки біля моря»