Арсен Савадов, Георгій Сенченко. 1991. Без назви (Мавпи). Серія з 6 живописних робіт. Полотно, олія, пластик, електричні лампи. 370 х 460 см

Автор роботи

Робіт у серії: 6

Розміри: 370 см x 460 см

Категорія: Живопис

Техніка: живопис, змішана

Матеріали: лампа, олія, пластик, полотно


Створено: 1991 р.

Опис роботи

1]

“[…] The Sorrow of Cleopatra was shown in Paris, where it was bought by the artist Arman. After this glorious debut, Savadov and Senchenko (both born in 1962) began to work separately. Savadov spent some time in France. In Kiev, where their paintings created a revolution and were the main factor in the formatio of the local version of the trans-avantgrade known as the “heat wave” (in opposition to the “cool” Conceptualism prevalent in Moscow), the artists ignored their numerous followers. Late last year, after a two-year absence from the art scene, they reunited and started to prepare their second coming[1]” –

[…] “Печаль Клеопатри” була показан в Парижі, де її купив художник Арман. Після цього славетного дебюту, Савадов і Сенченко (обидва народилися в 1962 році) почали працювати окремо. Савадов провів деякий час у Франції[2]. У Києві, де їхні картини прозвели революцію і були головним чинником формування локальної версії транс-авангарду, відому як “південноруська хвиля” (на противагу “прохолодному” концептуалізму поширеному в Москві), художники проігнорували своїх численних послідовників. Наприкінці минулого року, після дворічної відсутності на арт-сцені, вони возз’єдналися та почали готувати своє друге пришестя[3], якою й стала велика персональна виставка, що відбулася в 1991 році в Центральному будинку художника в Москві та була організована за підтримки Марата Гельмана та Володимира Овчаренка. На ній було представлено кілька циклів робіт, зокрема “Без назви” (серія з мавпами), “Без назви” (серія з урнами), “Без назви” (серія з солдатиками), “Заспокой моє серце” та “Загублений рай”.

[1] Konstantin Akinsha. Arsen Savadov & Georgii Senchenko // ARTnews  – P. 110.

[2] Півроку – (Примітка дослідника). Джерело: Соловьев А., Ложкина А. Новейшая история украинского искусства. Новая волна, Новая волна. Часть II. Поколение в зените. 1990-й – середина 1992 гг.  // Спецпроект журнала ТОП10 «Point zero» – ТОП10. – 10 марта 2010. [Електронний ресурс]: http://top10-kiev.livejournal.com/281049.html

[3] Переклад дослідника

Історична довідка

«А в пятницу в Доме художника на Крымской открылась выставка Арсена Савадова и Юрия Сенченко, молодых киевских продолжателей дела транснационального трансавангардиста Клементе. Известные своим пристрастием к колоссальным размерам, Савадов & Сенченко по праву претендуют на роль сегодняшних классиков и классицистов. Их искусство большого стиля абсолютно некоммерческое, то есть очень дорогое[1]».

 

В 1991-1992 роках художники почали поступово відходити від мови трансавангарду. Їхні роботи втрачають свою експресивнійсть та переймають більш графічні риси. Вони стають «концептуальними», в тому сенсі що різні знаки елементи вони комбінують в традиції сюрреалістичного монтажу. Дані роботи також не демонструвалися самостійно, лише як частини величезної інсталяції.

Експерименти Сенченка та Савадова в 1991-1992 роках виходять за межі живопису, занурюючи його в мультимедійний контекст. Вони не тільки інтегрують картину в особливий простір, але й замінюють полотно на брезент та вводять графічні техніки, використовуючи при створенні творів бронзовий папір та олівець. Брезент, в свою чергу, має блискучу щільну поверхню, в противагу традиційному полотну.

[1] [Електронний ресурс]: http://www.kommersant.ru/doc/1261

Виставки

Арсен Савадов та Георгій Сенченко (1991.11)
Марат Гельман (куратор), Володимир Овчаренко (куратор), Арсен Савадов, Савадов-Сенченко, Георгій Сенченко

Джерела