Весной 1992 года Панич показывает одну из лучших своих серий — «Лебединое озеро» (выставка, организованная галереей «Веста», состоялась в помещении Киевского музея русского искусства). Аккумулируя поиски предыдущих лет, она сплавляет их в гармоническое единство и приближает к тому идеалу, в котором соотношение содержания и формы обретает классическое равновесие. Основным композиционным элементом серии является букет, истекающий цветом в прозрачное, серебристо-серое […]
Read More… from Валерій Сахарук про виставку Сергія Панича “Лебедине озеро”
Здається, що Гнилицький – один з небагатьох вітчизняних митців, хто більш-менш розуміється на інсталяціях як таких; принаймні він вміє робити їх ефектними. «Візуальний вініл» – це диски, на яких, під лихоманкове мерехтіння стробоскопів, рухаються мініатюрні об’єкти: товсті сині пасма виконують циклічний кордебалет, коливаються помаранчеві циліндри, схожі на оскаженілу діаграму, і самі собою розстібаються-застібаються відділені від […]
Read More… from Дмитро Десятерик про «Візуальний вініл»
«Візуальний вініл» – це мультимедійний перформанс із використанням аналогової анімації, ексклюзивна версія поєднання танцювальної музики, відео, кінетичної скульптури, перетворення діджейського сету на специфічне художнє шоу. Це простий, але ефектний оптичний трюк, коли реальні речі оживають на очах у глядачів, при цьому автори повністю ігнорують цифру. На думку критика Володимира Левашова, цей перформанс – зразок діючої, […]
Read More… from Олександр Соловйов про «Візуальний вініл»
Нельзя обойти стороной еще одну традицию, проявившую себя в украинском искусстве рубежа веков. Речь идет об украинском барокко, стилизующие элементы которого начитают все чаще встречаться в работах Панича конца1989-о – начала 1991-о. Определяющим является выбор культурных памятников, в которых он черпает инспирации, – прежде всего гравюра, вышедшая из-под резца мастеров Киево-Печерской типографии, в частности всевозможные […]
Read More… from Валерій Сахарук про традицію бароко у творчості Сергія Панича
В. Цаголов репрезентував проект фото фільму: «коктейль з елементів мелодрами, чорного гумору та містики», секс-збочень та детективу. Авторський текст – вдала стилізація кращих зразків світових «штампованих бестселерів» [Михайловська О. Вільна зона / Олена Михайловська. // Terra Incognita. – 1995. – №3. – С. 84.] […]
Read More… from Репрезентація Василя Цаголова до проекту фотофільму “Кримінальний тиждень”
«Вільно орієнтуючись у товщі історичних нашарувань України, і зокрема, Києва, Раєвський створює монументальний кенотаф пам’яті, який нагадує зразки органічної архітектури ХХ століття. Його інсталяцію для «Київської мистецької зустрічі» слід розглядати в рамках великого проекту «Сховище для Бога», а сам проект – у контексті загальної проблематики творчості художника, спрямованої на побудову певного комплексу ритуальних дій – […]
Read More… from Валерій Сахарук про “Київську мистецьку зустріч”
“Наша програма створення мікромоделі української культури в європейському та світовому контекстах здається нам вчасною. Кінцевим завданням всякого художнього процесу є створення головних стереотипів, які в результаті й стають символом краси (боротьба за красу стереотипу). Одним із головних стереотипів кожної національної культури є дизайн бонів, тобто грошових знаків. Незалежно від художньої цінности та технічної якості гроші […]
Read More… from Валерій Сахарук про “Проект українських грошей”
“Тистол и Маценко создали для выставки специальный «Проект денег» – масштабную пространственную инсталляцию, идеально вписавшуюся в ауру Украинского дома”. [Соловьев А. POINT ZERO. Новейшая история украинского искусства. Часть IV. Диалоги с экраном и рождение грантового сознания [Електронний ресурс] / А. Соловьев, А. Ложкина // ТОП10. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://top10-kiev.livejournal.com/293622.html.] […]
Read More… from А. Соловйов та А. Ложкіна про “Проект українських грошей”
“То була справжня велика виставка справжнього сучасного мистецтва, про яке в середині 1990-х років мало хто чув (і тим більше мало хто його бачив)… Проте виставка під назвою “Київська мистецька зустріч: нове мистецтво Польщі, України, Росії” відкрилась не в них, a на останньому поверсі “Українського дому” − білого гіганта часів пізнього соціалізму, який височів у […]
Read More… from Катерина Ботанова про «Київську мистецьку зустріч»
Валерій Сахарук про роботи цього періоду: «Сергей Панич неожиданно уходит в сторону гипертрофированной социальности, что позволило Александру Соловйову причислить его полотна к отечественной разновидности соц-арта. Критик не заметил главного – отсутствия иронии, свойственной этому направлению. Странные, словно сошедшие с экранов советских кинотеатров 1940-50-х лет, персонажи в причудливых мешковатых костюмах, на самом деле асоциальны, а их […]
Read More… from Валерій Сахарук про седнівський період Сергія Панича