Група швидкого реагування. Вибори. 1995. Акція та фотодокументація, серія з 7 фотографій. Кольоровий друк. 45 × 30 см кожна

Автор роботи

Робіт у серії: акція + 7 фотографій

Категорія: Акція, Фотографія

Матеріали: Виборча урна у вигляді сідниць


Створено: 1995 р.

Місце створення: галерея «Up/Down», Харків, Україна

Опис роботи

Акція відбувалася в галереї Up/Down, Харків, Україна, в день парламентських виборів у січні 1995 року[1]. В середині галереї художники відтворили типову пострадянську виборчу ділянку, встановивши тут виборчу урну (щоправда, у формі сідниць), до якої вела килимова доріжка, «чергові із червоними пов’язками та музика з ресторану»[2].

[1] Про план заходів щодо підготовки і проведення виборів народних депутатів України у 45 виборчих округах […] Президія ВР України; Постанова від 11.08.1995 № 461/95-ПВ [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/461/95-%D0%BF%D0%B2

[2] Павлова Т. (02.10.2009) Харьковская фотография [Электронный ресурс] Режим доступа: http://photospilka.com/stati/harkovskaya-fotografiya.html

Коментар дослідника

Першопочатково цей твір замислювався як акція та інсталяція, за якою слідувала серія постановних фотографій, що у потім експонувались в якості незалежного проекту. Фотографії несуть достатньо яскравий гомо-еротичний відтінок: на них Братков та Солонський із нафарбованими губами та обличчям позують в антуражі, типовому для радянських та пострадянських фотоательє. Цим підкреслюється абсурдність всієї ситуації навколо виборів, типової поведінки політиків та, врешті-решт, неминучого розчарування самих виборців.

Історична довідка

Акція є мистецьким коментарем художників на політичну дійсність середини 1990-х, з її тяжінням до видовищності та прагненням створити ілюзію «прозорих виборів». Це підштовхнуло митців до концептуалістського рішення, що цілком вписується в загальну тенденцію у тогочасному вітчизняному мистецтві. «У другій половині 1990-х у практиці українських митців з’явився новий тип енвайронменту. В ньому значно більшу роль, ніж у «класичному», відігравала фабула, зміст якої концентрується поза твором і навіть поза візуальним мистецтвом. Ба більше, без знання першоджерела (епізоду медійного, політичного, соціального життя) твір залишався закритим для сприйняття. Тобто значення контексту було набагато важливішим, ніж сам «текст» виразних засобів твору»[1].

[1] Вишеславський Г. Просторові композиції в українському сучасному мистецтв : Приклад типологізації / Г. Вишеславський // МІСТ : Мистецтво, історія, сучасність, теорія : зб. наук. пр. – 2010. – Вип. 7. – С. 47.

Виставки

Вибори (1995)
Група швидкого реагування

Джерела