Олександр Гнилицький, Максим Мамсіков, Наталя Філоненко. Криві дзеркала. Живі картини.1993. Відеоперформанс. 10:13 хв

Автор роботи

Тривалість відео: 00 год x 10 хв x 13 сек

Категорія: Відео

Техніка: аналогове відео, монтаж

Матеріали: відео плівка, звук, криві дзеркала

Створено: 1993 р.

Місце створення: сквот Паризька комуна

Опис роботи

У проекті «Криві дзеркала. Живі картини» Олександр Гнилицький, Максим Мамсіков і Наталія Філоненко позують в оточенні п’яти кривих дзеркал, куплених у колишній кімнаті сміху. Вони танцюють, торкаються один одного, самих себе, предметів, насолоджуючись викривленим відображенням у дзеркалі. У цей час усі ці «експерименти» фіксує відеокамера.

В авторській концепції художники пояснили: «Проект передбачає обробку, систематизацію і вивчення віртуальних просторів, утворених у результаті відбивання поверхнями заданих модулів викривлення, шляхом відстеження і документальної фіксації візуальних ефектів, що з’являються спонтанно, у процесі взаємодії суб’єкта, який документує (відеокамери), фільтра-перетворювача візуальної інформації (оптичні прилади, криві дзеркала) та об’єктів (перформери, предмети і тварини)»[1].

До проекту готувалися кілька місяців. Гнилицький детально розробив жести й кадри в графічних ескізах і замальовках. Оригінали відео зберігалися на 15 касетах VHS, де вони — сьогодні невідомо. Копії відео існують у кількох редакціях і мають назви «Ніжки Бітлз», «Криві дзеркала. Живі картини» та ін.

[1] Опис авторської концепції 1994 року в перекладі з російської [Електронний ресурс] / Олександр Гнилицький, Наталія Філоненко, Максим Мамсіков // Відкритий архів українського медіа-арту. — Режим доступу до ресурсу: http://www.mediaartarchive.org.ua/media-art/krivi-dzerkala-zhivi-kartini/

 

Коментар дослідника

Проект «Живі картини – криві дзеркала» став другим перфомансом Олександра Гнилицького. Першою роботою стала «Спляча царівна», яку так само було задокументовано на відео.

Існує декілька варіантів цього відео – умовний «м’який» та умовний «жорский» із елементами відвертих сексуальних сцен «домашнього порно». За словами Максима Мамсікова робота над відео тривала близько місяця.

Дзеркала були придбані дуже дешево у «Кімнати сміху».

Другим чоловіком Наталі Філоненко став Максим Мамсіков.

Скрінінги проекту «Живі картини – криві дзеркала» проводить Відкритий архів українського медіа-арту.

Оригінал роботи безслідно пропав.

Історична довідка

В Україні завершуються процеси становлення держави. З’явилися нові банки та комерційні підкриємства, які повністю переформатовані на капіталістичний склад економіки. У продажі з’являються перші відеокамери та інше технічне приладдя.

Виставки

Мистецькі імпресії (1994.02.18 - 1994.04.[?].)
Валерій Сахарук (куратор), Валерія Трубіна, Василь Цаголов, Гліб Вишеславський, Микола Маценко, Олег Голосій, Олег Тістол, Максим Мамсіков, Сергій Панич, Олександр Гнилицький, Юрій Соломко, Олександр Бабак, Валерій Басанець, Олександр Бородай, Галина Григор’єва, Олександр Животков, Олександр Дубовик, Іван Кириченко, Любов Лебідь-Коровай, Павло Маков, Петро Малишко, Олексій Маркитан, Лев Маркосян, Іван Марчук, Любомир Медвідь, Галина Неледва, Ігор Подольчак, Віктор Покиданець, Віктор Рижих, Роман Романишин, Тіберій Сільваші, Дмитро Стецько, Оксана Стратійчук, Володимир Цюпко, Роман Кухар, Андрій Полоник, Олександр Рідний, Олександр Сухоліт, Анатоль Степаненко, Олександр Харченко

Барбарос (1995.03.29 - 1995.04.06)
Олександр Соловйов (куратор), Олександр Гнилицький, Ілля Ісупов, Ілля Чічкан, Вікторія Пархоменко, Тетяна Гершуні, Кирило Чичкан, Арсен Савадов, Савадов-Сенченко, Георгій Сенченко, Анатолій Ганкевич, Група Ганкевич-Мігас, Олег Мігас, Максим Мамсіков, Наталя Філоненко, Василь Цаголов, Леонід Вартиванов, Олександр Харченко, Руслан Рубанський, Андрій Казанджій, Володимир Єршихін, Олександр Друганов, Сергій Братков

Майбутнє настало. Українське мистецтво 90-х (1999.06.18 - 1999.08.18)
Оксана Чепелик, Олександр Гнилицький, Гліб Катчук, Василь Цаголов, Сергій Братков, Максим Мамсіков, Кирило Проценко, Ілля Чічкан, Олександр Ройтбурд, Ігор Гусєв, Мирослав Кульчицький, Вадим Чекорський, Олег Кулик, Ігор Подольчак, Ігор Дюрич, Фонд Мазоха, Іван Цюпка, Арсен Савадов, Савадов-Сенченко, Георгій Сенченко, Олександр Харченко, Група швидкого реагування, Борис Михайлов

Майбутнє настало. Українське мистецтво 1990-х (1999.09.09 - 1999.09.30)
Оксана Чепелик, Олександр Гнилицький, Гліб Катчук, Василь Цаголов, Сергій Братков, Ілля Чічкан, Мирослав Кульчицький, Вадим Чекорський, Олег Кулик, Іван Цюпка, Кирило Проценко, Савадов-Сенченко, Арсен Савадов, Георгій Сенченко, Олександр Харченко, Наталя Філоненко, Ігор Подольчак, Олександр Ройтбурд, Ігор Гусєв, Максим Мамсіков, Фонд Мазоха, Ігор Дюрич, Група швидкого реагування, Борис Михайлов

[Де][Ре]конструювання (2016.04.01 - 2016.05.03)
Яніна Пруденко (куратор), Андрій Лінник (куратор), Ілля Чічкан, Олександр Верещак, Олександр Гнилицький, Інституція нестабільних думок, Ілля Ісупов, Гліб Катчук, Максим Мамсіков, Олександр Ройтбурд, Олексій Сай, Наталя Філоненко, Василь Цаголов, Іван Цюпка, Оксана Чепелик, Верещак-Зінець

FLASHBACK. Українське медіамистецтво 1990-х. (2018.03.01 - 2018.05.06)
Олександр Соловйов (куратор), Соломія Савчук (куратор), Олександр Гнилицький, Максим Мамсіков, Олександр Ройтбурд, Наталя Філоненко, Валерія Трубіна, Анатолій Ганкевич, Szuper Gallery, Василь Бажай, Андрій Бояров, Верещак-Зінець, Олександр Верещак, Гліб Вишеславський, Тетяна Гершуні, Ігор Гусєв, Дмитро Дульфан, Маргарита Зінець, Володимир Єршихін, Ілля Ісупов, Андрій Казанджій, Володимир Кауфман, Гліб Катчук, Катчук-Кашимбекова, Ольга Кашимбекова, Павло Ковач, Юрій Кручак, Едуард Колодій, Мирослав Кульчицький, Вадим Чекорський, В’ячеслав Машницький, Вікторія Пархоменко, Вячеслав Мужеський, Група Ганкевич-Мігас, Олег Мігас, Кирило Проценко, Пилип Перловський, Арсен Савадов, Савадов-Сенченко, Георгій Сенченко, Юрій Соломко, Оксана Чепелик, Іван Цюпка, Фонд Мазоха, Ілля Чічкан, Кирило Чичкан, Василь Цаголов, Сергій Якунін

Джерела