Василь Цаголов. Молочні сосиски. 1994. Відеофільм. 37 хв.

Автор роботи

Робіт у серії: 4

Тривалість відео: 00 год x 37 хв

Категорія: Відео

Техніка: аналогове відео

Матеріали: сосиски


Створено: 1994 р.

На замовлення / за підтримки: Галерея «Бланк-арт», Київ, Україна

Місце створення: Київ, Україна

Опис роботи

Робота «Молочні сосиски» Василя Цаголова — перша спроба митця працювати в новому для нього жанрі кіно.

Перебуваючи під впливом кінофільмів Віма Вендерса, Райнера Вернера Фассбіндера й Алана Паркера, Цаголов створив щось схоже на кримінальну драму з елементами містики й хоум-відео1. У цій роботі художник далі досліджує теми насильства, психології людини та пошуки меж реальності.

Фільм — розповідь про маніяка-психіатра (його зіграв мистецтвознавець Олег Сидор-Гібелінда), який уважає себе вершителем доль, котрий має право розпоряджатися людськими життями. Знятий як кримінальний трилер цей фільм підкреслює також штучність кіновиробництва (наприклад, в одному епізоді вивернуті нутрощі жертви зроблено з молочних сосисок, що й дало назву роботі). Навмисна штучність посилює абсурдність сюжету і певним чином нейтралізує ефект феєричних сцен насильства.

У фільмі з’являються як другорядні герої сам Цаголов і його тодішня дружина, мистецтвознавець Надія Пригодич, — закохана пара, що стає жертвою маніяка. Крім того, в епізодах знялися Олександр Бланк, Олена Романенко, Артур Новіков та інші представники художньої спільноти.

Цаголов працював над фільмом десять днів. Фільм було створено за підтримки галереї «Бланк Арт» і її куратора Олександра Бланка, який дав митцю грант у розмірі $500–7002, та заклав підґрунтя для дальшої співпраці художника й галериста. Катерина Стукалова згадує, що демонстрація фільму Цаголова стала «поворотом на 180 градусів» у діяльності галереї: «Непрофесіоналізм цаголовського фільму, неминучий дилетантизм “хорошого художника”, який вирішив стати “хорошим режисером”, був особливо очевидний у стінах галереї “високопрофесійної спрямованості”, якою до цього була “Бланк Арт”»3.

Фільм «Молочні сосиски» став ще одним етапом у розробці ідеї «твердого телебачення» Цаголова.

1 Приватна розмова Василя Цаголова з Катериною Яковленко 12 червня 2018 року.

2 Див. технічне Інтерв’ю Василя Цаголова Алісі Ложкіній та http://www.ukrkino.com.ua/kinotext/interview/?id=3009

3 Стукалова, Катерина. Серия выставок и акций в галерее «Бланк Арт». Сентябрь 1994 — октябрь 1995 // Terra Incognita. — 1996. — № 5.

Коментар дослідника

Про дану роботу доволі скептично відкликалася мистецтвознавиця Катерина Стукалова. В журналі Terra Incognita вона писала, що: «непрофесійність цаголівського фільму, неминучий дилетантизм “гарного художника”, що вирішив стати “гарним режисером”, був особливо очевидний в стінах галереї “високопрофесійної спрямованості”, якою до цього була “Бланк-арт”.[1]

Катерина Стукалов. Серія виставок та акцій у галереї «Бланк-арт» // Terra Incognita. — вересень 1994 — листопад 1995.

Історична довідка

Фільм був відібраний для великої міжнародної виставки «After the Wall. Art and culture in Post-Communist Europe» (Після стіни. Мистецтво та культура в пост-комуністичній Європі), 1999–2000, в Moderna Museet, Стокгольм, Швеція. Куратори — Bojana Pejic, David Elliott and Iris Müller-Westermann (Божена Пежич, Девід Елліотт та Іріс Мюллер-Вестерманн).

Виставки

Барбарос (1995.03.29 - 1995.04.06)
Олександр Соловйов (куратор), Олександр Гнилицький, Ілля Ісупов, Ілля Чічкан, Вікторія Пархоменко, Тетяна Гершуні, Кирило Чичкан, Арсен Савадов, Савадов-Сенченко, Георгій Сенченко, Анатолій Ганкевич, Група Ганкевич-Мігас, Олег Мігас, Максим Мамсіков, Наталя Філоненко, Василь Цаголов, Леонід Вартиванов, Олександр Харченко, Руслан Рубанський, Андрій Казанджій, Володимир Єршихін, Олександр Друганов, Сергій Братков

Майбутнє настало. Українське мистецтво 90-х (1999.06.18 - 1999.08.18)
Оксана Чепелик, Олександр Гнилицький, Гліб Катчук, Василь Цаголов, Сергій Братков, Максим Мамсіков, Кирило Проценко, Ілля Чічкан, Олександр Ройтбурд, Ігор Гусєв, Мирослав Кульчицький, Вадим Чекорський, Олег Кулик, Ігор Подольчак, Ігор Дюрич, Фонд Мазоха, Іван Цюпка, Арсен Савадов, Савадов-Сенченко, Георгій Сенченко, Олександр Харченко, Група швидкого реагування, Борис Михайлов

Майбутнє настало. Українське мистецтво 1990-х (1999.09.09 - 1999.09.30)
Оксана Чепелик, Олександр Гнилицький, Гліб Катчук, Василь Цаголов, Сергій Братков, Ілля Чічкан, Мирослав Кульчицький, Вадим Чекорський, Олег Кулик, Іван Цюпка, Кирило Проценко, Савадов-Сенченко, Арсен Савадов, Георгій Сенченко, Олександр Харченко, Наталя Філоненко, Ігор Подольчак, Олександр Ройтбурд, Ігор Гусєв, Максим Мамсіков, Фонд Мазоха, Ігор Дюрич, Група швидкого реагування, Борис Михайлов

Після стіни (1999.10.16 - 2000.01.16)
Bojana Pejić (куратор), David Elliott (куратор), Iris Müller-Westermann (куратор), Юрій Лейдерман, Група швидкого реагування, Сергій Братков, Віктор та Сергій Кочетови, Сергій Кочетов, Василь Цаголов, Олег Кулик, Арсен Савадов

FLASHBACK. Українське медіамистецтво 1990-х. (2018.03.01 - 2018.05.06)
Олександр Соловйов (куратор), Соломія Савчук (куратор), Олександр Гнилицький, Максим Мамсіков, Олександр Ройтбурд, Наталя Філоненко, Валерія Трубіна, Анатолій Ганкевич, Szuper Gallery, Василь Бажай, Андрій Бояров, Верещак-Зінець, Олександр Верещак, Гліб Вишеславський, Тетяна Гершуні, Ігор Гусєв, Дмитро Дульфан, Маргарита Зінець, Володимир Єршихін, Ілля Ісупов, Андрій Казанджій, Володимир Кауфман, Гліб Катчук, Катчук-Кашимбекова, Ольга Кашимбекова, Павло Ковач, Юрій Кручак, Едуард Колодій, Мирослав Кульчицький, Вадим Чекорський, В’ячеслав Машницький, Вікторія Пархоменко, Вячеслав Мужеський, Група Ганкевич-Мігас, Олег Мігас, Кирило Проценко, Пилип Перловський, Арсен Савадов, Савадов-Сенченко, Георгій Сенченко, Юрій Соломко, Оксана Чепелик, Іван Цюпка, Фонд Мазоха, Ілля Чічкан, Кирило Чичкан, Василь Цаголов, Сергій Якунін

Джерела