Арсен Савадов, Георгій Сенченко. Печаль Клеопатри. 1987. Полотно, олія. 275 × 330 см

Автор роботи

Розміри: 275 см x 330 см

Категорія: Живопис

Техніка: живопис

Матеріали: олія, полотно

Створено: 1987 р.

Місце створення: Київ, Україна

Опис роботи

“Печаль Клеопатри” є прямим посиланням на картину Дієго Веласкеса «Кінний портрет інфанта Балтазара Карлоса». Саме з цієї роботи тандему Савадова-Сенченка” починаються дискусії про український постмодерністський живопис. На картині зображено жінку, котра сидить верхи на тигрі, який мчить безлюдною пустелею. На передньому плані зображено фрагмент скинутого постамента. Апокаліптичний пейзаж і тигр у дусі снів Сальвадора Далі, порушені пропорції, несподівані деталі на зразок червоного контуру навколо тигра і дивним пасом шерсті у нього на животі, ірраціональність і еротизм — усе в цій роботі справляло враження.

Вперше цю картину було експоновано на Всесоюзній виставці молодих художників «Молодість країни» 1987 року в Манежі у Москві, де вона викликала справжній фурор серед художників і критиків і її придбала Galerie de France. Після цього роботу було показано на ярмарку сучасного мистецтва FIAC у Парижі в рамках презентації колекції Galerie de France, де її придбали в приватну колекцію Армана. Відтоді вона не експонується публічно. Чи то через комерційний успіх, чи то через нову образність у мистецтві, чи через хвилю обговорень і обурень навколо неї, «Печаль Клеопатри» вплинула на покоління українських живописців, передусім київських, які формувалися наприкінці 1980-х —у 1990-х роках.

[1]

«— А яка взагалі історія цієї роботи?

— Вона створювалася дуже швидко й емоційно. Ми написали її у співавторстві з художником Георгієм Сенченком. Це перша картина, яка нас об’єднала. Він навчався на театральному, а я — на факультеті живопису, і ми дружили. Я планував йти з інституту і перейти на дворічні курси режисури до Міхалкова, але малювати продовжував. А наша “Клеопатра” створювалася в підвалі “Кулінарії” на Хрещатику – там тусувалася вся київська інтелігенція[1].»

[2]

«Історія створення:

Величезна за розмірами картина «Печаль Клеопатри» була створена українськими художниками Арсеном Савадовим і Георгієм Сенченком 1987 року. На ній зображений тигр, що став на задні лапи, обведений червоною лінією. На смугастому звірі сидить статна дама з якимось посохом у руці. На передньому плані фрагмент поваленого постаменту. Тло апокаліптичне: лисі гори, вулкан, зорана смуга землі, схожа на демаркаційну лінію, і зелене небо.

Трактування

У руслі постмодернізму картину можна зрозуміти як пророцтво, іносказання, натяк, важкий гротеск. Є думка, нібито Савадов за натхненням згори зобразив Україну, лисі Карпати і Говерлу, що димить, як символ революції, війни і кінця світу. Але з іншого боку, це може бути просто абсурд або висловлювання в бік фемінізму, історичне трактування якихось подій. Усе що завгодно. Савадов схопив Клеопатру, Далі, Богдана Хмельницького, Петра I і зробив із ними те, що захотів.

Вплив роботи

Картина була показана на виставках у Києві та Москві. Про неї заговорили як про візитівку нової для України мистецької течії, що виникла в рамках постмодернізму. “Південноросійська хвиля” тією чи іншою мірою об’єднала близько двох десятків молодих живописців — переважно з Києва та Одеси. Певною мірою це було відлуння італійського трансавангарду, з усією його свободою, чуттєвістю, гедонізмом і мальовничістю. Одним із лідерів руху став Арсен Савадов — постать, потужна в усіх відношеннях. Інтелектуал, здатний генерувати найнеймовірніші ідеї та адекватно втілювати їх, він вплинув на загальну форму і стилістику руху.

Досить поглянути на написані на той час полотна Валерії Трубіної, Олександра Гнилицького та деяких інших представників “нової хвилі”: усі брати й сестри, наче одна рука писала. Художники відродили традиції великих картин, наповнили живопис пафосним квазікласичним змістом, гіпнотичною помпезністю, сарказмом, свободою і галюцинаціями.

Реакція

У Москві під час виставки 1987 року про творіння українських живописців не писали тільки ліниві. Мистецтвознавці миттєво протиставили “південну хвилю” московському концептуалізму, який відмовився від живопису, і в чомусь повернули їй втрачені позиції. «Печаль Клеопатри» змусила тремтіти глядачів. Було дивно, як в Україні, де, здавалося б, зацементувалася державна соцреалістична доктрина, і правили бал такі монстри офіціозу, як Олександр Лопухов, Віктор Пузирков, Михайло Хмелько та інші, дехто з яких і в 90-ті роки виправдовував розстріли художників у 30-ті, раптом з’явилося таке збочене, незрозуміле, лякаюче мистецтво.

Московські критики і журналісти лаяли “Клеопатру” та її творця як останніх злочинців. В офіційній пресі звучали навіть думки, що за такий живопис не гріх і під суд віддати. Але все обійшлося.

«Печаль Клеопатри» купили на ярмарку FIAC у Парижі за рекордні для України $150 000. Відтоді полотно перебуває в приватній колекції і недоступне для огляду[2]».

[3]

«Власне, весь переворот у радянському мистецтві розпочався саме з молодого мистецтва, практично щорічних молодіжних виставок виля” тією чи іншою мірою об’єднала близько двох десятків молодих живописців — у 1987 році така виставка відбулася й у нас у Києві, а в 1988 році величезна Всесоюзна виставка молодих у Манежі, в Москві, вперше поділена на національні “павільйони”. У той час існувала ще партійна за визначенням Спілка художників, і в ній була молодіжна секція. У роки Перебудови все почало відбуватися легально й стрімко, після цих молодіжних виставок, пленерів у будинках творчості роботи молодих митців закуповувалися до фондів Спілки й поступово витіснили великі соцреалістичні, “фараонські” полотна, з лакованим поглядом на дійсність. 1988 року вперше, з незначними зауваженнями, до колекції Спілки художників не було закуплено вже жодної типово совкової “аплодуючої” картини [3]».

[4]

«Українське мистецтво вперше за багато років виявилося конгеніальним загальносвітовим процесам. І хоча вітчизняні художники ледве встигли застрибнути в останній “вагон” міжнародного трансавангарду, який наприкінці 80-х уже був на спаді, важливість цього прецеденту для подальшого розвитку українського актуального мистецтва важко переоцінити.

Саме постмодерністська великоформатна фігуративна картина, замішана на цитатах і міфології, стала тим стрижнем, який об’єднав покоління Нової хвилі. Це не був класичний академічний живопис: художники тяжіли до відображення у все ще традиційній техніці “полотно, олія” тенденцій, що були ближчими до спонтанного вуличного мистецтва — стріт-арту та муралів, які прийдуть в українське мистецтво лише два десятиліття потому. А наприкінці 80-х ставлення молодих художників до форми за рідкісним винятком було програмно неохайним, суть пошуку була в тому, щоб досягти не технічної, а виразної досконалості, чистої вітальної експресії.

Саме тому роботи, створені всього кілька десятків років тому, сьогодні часом мають вигляд археологічних скам’янілостей — художники не особливо дбали про форму, і вона відповіла їм тим самим — незліченними кракелюрами, осипанням і вицвітанням фарбового шару і т.д. Це дуже впадало в очі на виставці “Нова хвиля” в Нацмузеї, яка відбулася восени 2009 року. Однак за часів створення робіт це здавалося не настільки важливим — експресія вимагала жертв ^[4]».

^[1] Рубан Мария. Интервью с Арсеном Савадовым: «Элтон Джон не знал, как лучше меня обнять» // Сегодня.ua – 22 мая 2015 [Електронний ресурс]: http://www.segodnya.ua/life/interview/intervyu-s-arsenom-savadovym-elton-dzhon-ne-znal-kakluchshe-menya-obnyat-617642.html

^[2] Ляпин А. «Печаль Клеопатры». Арсен Савадов и Георгий Сенченко // Bird in Flight [Електронний ресурс]: https://birdinflight.com/ru/pochemu_eto_shedevr/20160427-pechal-kleopatry-br-arsen-savadov-georgij-senchenko-2.html

^[3] Циба Г., Соловьев А. «Матч-пойнт 88». Вспоминая перестройку. – ART Ukraine. – 20.02.2013.[Електронний ресурс]: http://artukraine.com.ua/a/match-poynt-88–vspominaya-perestroyku/

^[4] Соловьев А., Ложкина А. Новейшая история украинского искусства. Новая волна, ЧАСТЬ 1. 1987 – 1989 // Спецпроект журнала ТОП10 «Point zero» – ТОП10. – 25 февраля 2010. [Електронний ресурс]: http://top10-kiev.livejournal.com/279840.html

Виставки

FIAC (Foire Internationale d’Art Contemporain) / Міжнародний ярмарок сучасного мистецтва (1987)
Арсен Савадов, Савадов-Сенченко, Георгій Сенченко

Всесоюзна виставка «Молодість країни» (1987)
Павло Керестей, Савадов-Сенченко, Олександр Гнилицький, Дмитро Кавсан, Ілля Чічкан, Арсен Савадов, Георгій Сенченко

Українська Нова хвиля. Мистецтво другої половини 1980-х — початку 1990-х років (2009.09.18 - 2009.11.01)
Оксана Баршинова (куратор), Валерія Трубіна, Максим Мамсіков, Сергій Панич, Микола Трох, Дмитро Дульфан, Леонід Вартиванов, Олександр Гнилицький, Юрій Соломко, Дмитро Кавсан, Ілля Чічкан, Гліб Вишеславський, Арсен Савадов, Савадов-Сенченко, Георгій Сенченко, Олег Голосій, Кирило Проценко, Василь Рябченко, Марина Скугарєва, Анатолій Ганкевич, Група Ганкевич-Мігас, Леонід Войцехов

Пов'язані документи

Левашов, фрагмент статті «Молодость страны. Заметки с выставки» про «Печаль Клеопатри» Савадова-Сенченка в журналі «Декоративное искусство СССР», №9, С. 22, 1987, друга частина

Левашов, фрагмент статті «Молодость страны. Заметки с выставки» про «Печаль Клеопатри» Савадова-Сенченка в журналі «Декоративное искусство СССР», №9, С. 22, 1987, перша частина

Лошаков, фрагмент статті «Наши общие заботы» про «Печаль Клеопатри» Савадова-Сенченка в журналі «Творчество», №8, С. 3, 1987

Сидоров, фрагмент статті «Равнение на» про «Печаль Клеопатри» Савадова-Сенченка в журналі «Творчество», №8, С. 16, 1987, друга частина

Сидоров, фрагмент статті «Равнение на» про «Печаль Клеопатри» Савадова-Сенченка в журналі «Творчество», №8, С. 16, 1987, перша частина

Скляренко Галина, фрагмент статті «Під знаком Клеопатри» в журналі «Україна» від 16.04.1990, С. 13

Соловйов Олександр. По ту сторону очевидности. Предварительные размышления по поводу одного явления, – 1988. – С. 35, стаття

Соловйов Олександр. По ту сторону очевидности. Предварительные размышления по поводу одного явления, – 1988. – С. 36, стаття

Холмогорова, фрагмент статті «Действо и мираж» про «Печаль Клеопатри» Савадова-Сенченка в журналі «Творчество», №8, С. 12, 1987

Джерела

Аксинья Куріна про роботу Арсена Савадова і Георгія Сенченка “Печаль Клеопатри” на виставці “Нова українська хвиля”
Володимир Левашов про роботу Арсена Савадова і Георгія Сенченка “Печаль Клеопатри”
Ганна Циба та Олександр Соловйов про роботу Арсена Савадова і Георгія Сенченка “Печаль Клеопатри”
Новая мифология Арсена Савадова // Cameralabs.org – 19 июня 2016
О. Лошаков про роботу Арсена Савадова і Георгія Сенченка “Печаль Клеопатри”
О. Холмогорова про роботу Арсена Савадова і Георгія Сенченка “Печаль Клеопатри”
Олександр Ляпін про роботу Арсена Савадова і Георгія Сенченка “Печаль Клеопатри”
Олександр Соловйов та Аліса Ложкіна про роботу Арсена Савадова і Георгія Сенченка “Печаль Клеопатри”
Про роботу “Печаль Клеопатри” // Українська культура 1980-1990-х років
Технічне інтерв’ю з Арсеном Савадовим