Автор роботи
Робіт у серії: 28
Розміри:
40 см x 30 см
30 × 40 см і 150 × 100 см
Категорія: Фотографія
Техніка: срібно-желатиновий друк
Створено: 1994 р.
Місце створення: Харків
Роботи у серії
Опис роботи
У цій серії постановочних чорно-білих фотографій художники зображують самих себе, позуючи у ролі чи то жертв-євреїв, чи нацистів, ніби «приміряючи» досвід 1944 року.
Сергій Солонський був відповідальним за документацію перфомансів Групи швидкого реагування. Відтак саме він знімав, проявляв та друкував фото для «Якби я був німцем»[1].
1995 року цю серію було видано у вигляді книги. На виставкових проектах роботи експонуються в картонних папках та з металевими табличками з підписами до робіт, а великий триптих (150х100 см) – в металевій рамі.
[1] Pavlova T. (2015) Kharkiv Photography in Independent Ukraine. Vita heroica vs. Vita minima [Electronic resource] Access mode: http://www.vasa-project.com/gallery/ukraine-3-2/tatina-essay.php
Коментар дослідника
Кожна фотографія передбачає гіпотетичну відповідь на питання пост-воєнної травми. Вона дається через неупереджений, а тому часом шокуючий погляд на неї, як то, наприклад, сцена ідилічного сексуального співжиття нацистських офіцерів з жінками з окупованих територій. Полемічність серії зумовив також і той факт, що кожний учасник художнього проекту — різного етнічного походження (Михайлов має єврейські корені, Братков та Солонський — німецькі, Віта Михайлова, дочка радянського військового, провела своє дитинство у Німеччині).
В цих фотографіях художники буквально перемішали ролі — жертви та ката, окупанта та визволителя. «Якщо б я був німцем…» є різким висловлюванням про мораль та етику, але не з точки зору цінностей, які декларує суспільство для самого себе, а у зв’язку з тим, як індивідууми «формуються» та тиск, якому вони здатні протидіяти навіть за страшних обставин, незважаючи на національність, приналежність до етнічної групи чи релігійних вірувань»[1]. [Інка Шубе]
[1] Boris Mikhailov, Time is out of Joint, ed. by Berlinische Galerie, Landesmuseum fur Moderne Kunst, Fotographie ind Architektur – Berlin: Distanz, 2012 – 176 pages.
Історична довідка
Відштовхуючись від пострадянського контексту, в якому німці вважались ворогами, а радянські люди — переможцями, цей проект торкається питання провини. Посилаючись на цей проект, Михайлов сказав: «Хто є винним? Неможливо приписувати провину цілій популяції»[1]. Ця робота торкається дуже гострої теми відповідальності та провини однієї нації перед іншою. За словами Галини Скляренко, проект «Якщо б я був німцем…», можливо «вперше в українському мистецтві, торкнувся проблеми національного виправдання, що підштовхує людей до вирішення проблем національної ідентичності, поділяючи їх на «віруючих» та «невіруючих», «корінних» та «прийшлих»[2].
В 1995 році серія була видана у вигляді фотокниги.
[1] Press release for the exhibition “If I were a German” [Electronic resource] Access mode: http://www.guidocostaprojects.com/content/index.php?option=com_content&view=article&catid=109%3Aboris-mikhailov–if-i-were-a-german&id=293%3Acomunicato-stampa&lang=en
[2] Скляренко, Г. На берегах. Нотатки до українського мистецтва XX століття. Збірник статей / Г. Скляренко; передмова М.Р. Селівачова. – К.: Софія. – 2007. – 336 с., с. 116.
Виставки
Якби я був німцем (1995)
Група швидкого реагування
Якби я був німцем (1995)
Група швидкого реагування
Якби я був німцем (1995)
Група швидкого реагування
Якби я був німцем (у межах Київського художнього ярмарку) (1995)
Група швидкого реагування
If I were a German (2011.11.06 - 2012.01.31)
Група швидкого реагування
If I were a German (в рамках ярмарку Vienna Contemporary) (2015.09.23 - 2015.09.27)
Група швидкого реагування
Джерела
- Mikhailov B., Solonskij S., Bratkov S. Wenn ich ein Deutscher ware / Boris Mikhailov B., Solonskij S., Bratkov S. — Dresden: Verlag der Kunst, 1995. — 29 р.
- Pavlova T. (2015) Kharkiv Photography in Independent Ukraine. Vita heroica vs. Vita minima [Electronic resource]
- Press release for the exhibition “If I were a German” [Electronic resource]
- Сидлин М. (02.02.2007) Искусство брутальной иронии: почему Сергей Братков снимает детей, омоновцев и металлургов [Электронный ресурс]