Автор роботи
- Олександр Гнилицький
Розміри: ? см x ? см
Категорія: Живопис
Техніка: живопис
Матеріали: олія, полотно
Створено: 2006 р.
Опис роботи
На початку 2000-х Гнилицький створив цикл живописних творів, які об’єднав концепцією і назвою «Дача». У цих роботах художник акцентував увагу на окремих деталях: рожевому термосі (який згодом стане артефактом квартири на Лютеранській), поштовій скриньці, ковдрі, інших речах, які були на його дачі на Харківщині.
У роботах цієї серії Гнилицький точно й детально виводить близькі йому речі, ніби відтворюючи їх у пам’яті. Під час життя в Мюнхені художник малював предмети, знайомі йому з дитинства та близькі його серцю. Такі «рідні» речі характеризували його бекграунд, відсилали до контексту, у якому він виріс. Дачна культура в радянські часи була вельми популярною. Робітникам підприємств роздавали земельні ділянки або будинки в дачних селищах. Такими поселеннями обростали великі міста й містечка. На дачі кожен мав змогу займатися садівництвом і городництвом для себе. Дачна культура охоплювала не тільки турботу про природу, — це ширше явище. Їй присвячено фільми, пісні, вірші, про неї складалися й ходили анекдоти.
Звернення до мотиву дачі — своєрідна топографічна мітка художників, а її зображення — втілення місцевих «звичаїв» і життєвого ладу.
Гнилицький писав: «Дача — це позначення способу життя: вимушеної безтурботності або просто непотрібності, відпочинку не тільки для людей, а й для предметів. У цей “фолдер” складаються речі, які вийшли з ужитку, але які все ж таки шкода викидати: меблі, одяг, книжки, побутова техніка спеціального призначення — “вже тільки для дачі”. Для них це проміжний стан між життям і смертю, магазином і звалищем. Чистилище, у якому панує стан підвішеності, неприкаяності, обшарпаності, затерте, вимазане мільйонами дотиків (так у кіно існує спеціальна професія — людина, яка наносить “сліди життя” на деталі декорацій)».
Коментар дослідника
Робота оцінена аукціонним будинком “Золотое сечение” у 22 000 – 30 000 долл.
