Зараз відкрито
Вхід вільний

Лада Наконечна

Біографія
1981
Народилась у Дніпропетровську, УРСР (нині Дніпро).
1996–2020
Отримала диплом дизайнерки у Дніпропетровському державному художньому училищі (нині — Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури), Дніпро, Україна.
2000–2006
Закінчила Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, Україна. Працювала художницею-графіком, дослідницею, викладачкою (магістр).
2003
Здобула перемогу на ІІІ Всеукраїнському конкурсі молодих кураторів та художників (Центр сучасного мистецтва, Київ, Україна).
2005
Стала членкинею групи художників Р.Е.П. Брала участь у річній резиденції в Центрі сучасного мистецтва НаУКМА, Київ, Україна.
2006–2009
Опанувала програму підвищення кваліфікації та викладання в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, Україна.
2008
Стала членкинею кураторського та активістського об’єднання «Худрада». Брала участь у Лейпцизькій міжнародній мистецькій програмі, Лейпциг, Німеччина.
2009
Взяла участь у резиденції художника на віллі Вальдберта, Мюнхен, Німеччина.
2010
Була учасницею програми резиденцій Kulturstiftung Landis & Gyr, Цуг у співпраці з BINZ39, Цюрих, Швейцарія.
2011–2013
Стала співзасновницею ІСТМ — Ініціативи самооборони митців.
2012
Працювала співкураторкою освітньо-дослідницької програми «Курс мистецтва» (www.courseofart.com): Лабораторія A-I-R, кураторська програма резиденцій, «Замок Уяздовський», Варшава. Future Generation Art Prize — шортліст (у складі групи Р.Е.П.).
2013
Отримала Другу спеціальну премію PinchukArtCentre.
2013–2016
Стала співзасновницею серії навчальних програм для художників від неформальної освітньої програми «Курс мистецтва», Київ, Україна.
2014
Отримала мистецьку Премію імені Казимира Малевича (Польський Інститут), Київ, Україна.
2015
Стала співзасновницею «Метод Фонду» — незалежної неприбуткової організації для підтримки сучасного мистецтва та культури. Працювала співкураторкою CreatingRuin.net — онлайн-колекції художніх та дослідницьких проєктів.
2016
Виконувала обов’язки співредакторки інтернет-журналу про мистецтво, літературу та політику Простори (Prostory.net.ua). Вступила до аспірантури Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, Київ, Україна (2016–2023).
2020
Отримала премію «Жінки у візуальному мистецтві» та нагороду «Жінки в мистецтві» (ООН Жінки в Україні та Український інститут), Київ, Україна.
2022
Була запрошена гостьовою лекторкою в Університет образотворчих мистецтв Гамбурга. Гамбург, Німеччина.
2023
Навчалась в аспірантурі Кассельського університету, Кассель, Німеччина.
2023–2024
Працювала науковою співробітницею Інституту документалістики (Documenta Institut). Досліджувала художні та архівні матеріали про мистецтво соціалістичного реалізму як «метод» та його сучасну репрезентацію.
2024
Читала цикл публічних лекцій «Глобальні сучасності?» (Kunst und Gesellschaft Fachgebiet Universität Kassel та Documenta Institut, концепція та модерація: Ліліана Гомес, Шарлотта Банк, Лада Наконечна).
Опис практики

Дослідниця Євгенія Буцикіна

Навчання і створення спільнот

Лада Наконечна виросла в сім’ї скульптора Володимира Наконечного і мистецтвознавиці Олени Годенко-Наконечної, тож із дитинства була наближеною до мистецького середовища, зокрема й Національної спілки художників України, спостерігала на практиці функціонування системи художнього виробництва в Україні. Закінчила Дніпропетровське державне художнє училище (нині — Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури) за спеціальністю «Дизайн» (курс Лани Королевської, випускниці Харківського художньо-промислового інституту (нині — Харківська державна академія дизайну і мистецтв). Навчання на цьому курсі відіграло важливу роль у становленні художниці, адже викладачка ввела «ранньорадянські, авангардні освітні практики» в структуру навчальної програми. «Ми вивчали композиційні, абстрактні формули — з увагою до центру візуального тяжіння в площині паперу, до балансів та динаміки, кольорового порівняння… Моя зацікавленість об’ємами, просторами, взаємодіями, напевно, там тоді зародилась» [1]. Згодом Наконечна вступила до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури в Києві (НАОМА), на (графічний факультет, спеціальність «Друкована графіка», майстерня Андрія Чебикіна, на той час ректора академії. Вибір спочатку дизайну, а згодом графіки пояснював свідому відмову від студіювання живопису. У стінах НАОМА художниця вперше відкрила для себе схильність до використання окремих матеріалів і методів: «Ми просто сиділи в цих майстернях і експериментували: з офортами, з кислотами, з друком, з металом. І, напевно, звідти до мене це прийшло — репродукування з того часу стало моєю методикою. Матеріал, з яким я працюю, це знайдені зображення» [2]. 

Паралельно з академічною освітою художниця отримувала неформальну, спілкуючись з однодумцями в художніх об’єднаннях. Обговорення та спільні проєкти були методом критики сталих інституцій і створення альтернативних, низових ініціатив. Зокрема, 2005 року Наконечна стала учасницею групи Р.Е.П. («Революційний експериментальний простір»), мистецькі проєкти якої спрямовувались на підважування усталених політично-соціальних структур і зв’язків в Україні, зокрема і в художній академії («Кореспондент. Академія», 2006). Крім того, вона була учасницею Худради (2009–2013) — кураторського об’єднання художни_ць, архітектор_ок, активіст_ок, перекладч_ок тощо, які працювали над експериментальними та соціально-критичними виставками, а також освітнього проєкту «Метод Фонду» (з 2015 року) створеного разом із Катериною Бадяновою, Тетяною Ендшпіль, Ольгою Кублі, Іваном Мельничуком та Денисом Панкратовим. Вони організовували курси про сучасне мистецтво, альтернативні офіційним академічним програмам, що супроводжувались спільними зі студентами практиками, обговореннями та виставками. Ці об’єднання вплинули на її індивідуальну логіку розвитку й руху в дослідженні історії академічної освіти. Наприклад, семінари й лекції в межах «Метод Фонду» на тему аналізу мистецтва соцреалізму й художньої системи, що розбудувалася довкола нього, змотивували Наконечну працювати із цією темою у своїх виставкових проєктах, а також у дисертаційному дослідженні. 

Медіа і методи 

Попри відносну закритість української культури та освітньої системи 2000-х, Наконечна з колегами шукали джерела впливу на свої практики в історії як українського, так і світового мистецтва Найвагомішим для художниці є концептуальне мистецтво завдяки корінню в авангардних практиках та оприявнення мови і її функціонування. Адже мета авангарду — розкласти реальність на базові елементи (форми, кольори, лінії), універсальні для сприйняття. Наконечна перейняла ці засоби та історію українського мистецтва XX століття, щоб проаналізувати сучасні дискурсивні конструкти інституційних систем шляхом звернення до реальних сюжетів і подій минулого. 

Роботам Лади Наконечної притаманна рефлексійність: створенню та презентації робіт передує тривале дослідження. Тому її твори — результат метааналізу: художниця пропонує глядачам звернути увагу та замислитися над проблемою, що виходить за межі конкретних простору і часу, хоча часто відштовхується від актуальних подій і безпосереднього виставкового простору. 

Рисування — частий медіум у роботах Наконечної. Це монотонне штрихування, заштриховування зліва направо за аналогією до письма навченим почерком, що формується внаслідок тривалої освітньої шкільної практики. Це не «живий» рисунок, а «малювання в заданій матриці» по готовому зображенню, проєктованому на папір, або по перенесеному засобом друку за допомогою заповнення пустот на поверхні, світлих плям і висвітлених об’єктів. Рисування Наконечної багатофункціональне, воно слугує елементом інсталяції, окремим полотном, «пасткою» в просторі виставки або візуальною обманкою («Лабораторія», «Місце», «Перспектива», «Пастка», «Без назви». «Артінституції»). Це рисування змушує глядача ставити художню дійсність під сумнів, дозволяє закрастися підозрі до образу, завагатися у звичному патерні сприйняття. 

Фотографія рідко з’являється в проєктах Наконечної як окремий медіум, натомість вона застосовує її як інструмент («Реставрація фасаду», «Merge visible», «Майже те ж саме», «Ніс Давида» та ін.). Художниця працює зі світлинами, знайденими в інтернеті, в архівах, з власними фотодокументаціями. Фотографія є базовим і необхідним інструментом для практик, покладених Наконечною в основу своєї творчості: копіювання, відтворення, тиражування, фрагментування. Саме світлина (адже світло часто є активним медіумом в її роботах, як-от «Дослідження систем маніпуляції», 2009, «Поки я бачу, 2011») дає можливість художниці працювати з образом так, як вимагає її дослідницька логіка. 

Перформанс («Ще один день», «Bad face of Ukraine», «Ми зіткнемося з можливістю») — ще один багатофункціональний медіум як елемент комплексного художнього висловлювання Наконечної. Він сприяє вирівнюванню позицій автора і глядача, дозволяючи художниці прийняти роль споглядачки, перенаправляючи погляд на власну роботу, утворюючи ефект рекурсії. Роботи Наконечної рекурсивні, адже пропонують і глядачу замислитися над власним сприйняттям, його відображенням у мистецтві, над причинами та умовами саме такого сценарію його формування. Для цього художниця запозичує форми й методи з академічного світу, але наче беручи їх в дужки, підважуючи та розкладаючи їх на елементи, подекуди до невпізнаваності, подекуди викривляючи та іронізуючи над ними. 

Деконструйований образ у творах Наконечної має вплив і змінює реальність. Він існує для того, щоб образ традиційний, «правильний», припинив працювати у звичний, сталий, вихований спосіб, а натомість виказав власну сконструйованість. Художниця здійснює його аналіз через виявлення розривів у тяглості, що постає нав’язаною та штучною. Ще в описі свого курсу «Практики наслідування» для «Метод Фонд» вона говорить: «Як нам побудувати лінію власної історії мистецтва? Можливо, її можна побудувати на розривах? … Якщо ми бачимо, що раніше все було побудоване на розривах забуття, то так теж вибудовується лінія, ця лінія — пунктир. Але відтак постає питання рефлексії щодо цих постійних історичних розривів, чи неув’язках дій та контексту».

Протягом останнього десятиліття художниця прагне комплексного і виразного висловлювання у форматі виставки. Виставка в практиці Наконечної постає як поліфонічне висловлювання, що відповідає тривалій дослідницькій роботі. Її мета — спільна рефлексія, реалізація через співприсутність із глядачем, розділення проблеми та відповідальності: «я дивлюся на ці роботи як на такі інструменти, які можуть допомогти й іншому разом зі мною подивитися на те, на що я подивилась. Якщо ми разом це побачили, значить ми вже по-іншому будемо діяти далі».

Націленість на розмову з глядачем виявляє боротьбу Наконечної з притаманною для мистецької системи вертикаллю «автор — реципієнт», «художник — глядач». Тут проявляється феміністичний принцип, застосований мисткинею не як проблематика, а як підхід і спосіб вираження, запозичений з освітнього принципу «Метод Фонду»: «самокритичність, прозорий розподіл відповідальностей, взаємоповага й піклування, колективність, що зважає на особисту свободу». 

Форми критики та виставки як комплексні висловлювання

Наконечна часто звертається до академічного жанру живопису, що вважається найменш ідеологічно навантаженим, — пейзажу. Це може бути романтичний пейзаж, що виник на основі поняття мальовничості як заданої матриці естетичної освіти соціальної еліти ХVІІІ–ХІХ століть. Наконечна апелює до найяскравішого живописця цієї епохи — Клода Лоррена, до зображення руїн у його пейзажних композиціях. Споглядання, зачарованість руїною, романтичним суб’єктом Наконечна проєктує на сучасність, сповнену руїнами нового типу — не збудованими для краси, а спричиненими важкими історичними перетвореннями. Цьому присвячені й проєкт «Створюючи руїну» в рамках роботи «Метод Фонд», і низка робіт самої художниці («Конструювання нового пейзажу», «Popular View Through the Lilac in Kyiv’s Botanical Garden Toward the Drieper River», «Зліва направо», «Історичні картини сучасних руїн»), де вона, застосовуючи руїну як метафору, розкладає культурно-історичні процеси на елементи, що вимагають відстороненого погляду.

Художниця «створює руїну», заглиблюючись в історію українського мистецтва, системи художнього виробництва й освіти, виділяючи два ключових етапи: авангард і соціалістичний реалізм. Ці два етапи перетворюються на два антагоністичні принципи розуміння і творення мистецтва, боротьбу яких репрезентує концептуальна суперечка Бертольда Брехта і Ґеорґа Лукача щодо доцільності модернізму в мистецтві. Наконечна слідує за Брехтом (Appropriated Phrases (from: Bertold Brecht, The Good Person of Szechwan), 2012), який вбачав у модернізмі емансипативний і політичний потенціал. Натомість послідовники позиції Лукача (який вважав найдоцільнішим мистецтвом «прогресивний буржуазний реалізм») призвели до заміни модернізму соціалістичним реалізмом (по суті неоакадемізмом) як єдино вірним напрямом мистецтва в умовах тоталітарного режиму. Наконечна прагне віднайти логіку розгортання такого сценарію в українських художніх інституціях: як одні настанови були закреслені іншими, і як історична колізія впливає на сьогоденні творчі практики, сприйняття мистецтва й професійну художню освіту. 

Зрештою, художня практика Лади Наконечної вибудована довкола комплексної, глибокої та поступової критики. Критика наративів: уважне вдивляння у висловлювання, відтинання їх від контексту і деконструювання («Війна в Україні» («Гібридна війна», «Громадянська війна», «Російсько-українська війна»), «Так звані»). Соціально-політична критика (Unstarted Dialogue of Unnamed Characters, 2014, Negotiations Table, «Персональний щит», Reserved): реакція мисткині на актуальні події та виклики суспільства, яка оприявнює те, чого немає на поверхні, невидиме, але принципово важливе. Інституційна критика звернена до інституцій, що формують систему сучасного мистецтва в Україні та впливають на способи його сприйняття аудиторією. У межах цього підходу Наконечна і почала практикувати комплексне висловлювання в форматі виставки, адаптуючи її під конкретні інституційні простори («Виставка», «Фоновий режим», «Зображення з-за кордону»). 

Надалі Наконечна зосереджується на ґрунтовному дослідженні та критиці системи академічної мистецької освіти в Україні, понять «учитель», «школа», «соціалістичний реалізм» та феноменів, що стоять за ними. Своєрідним результатом цього процесу стали дві виставки 2021 року — «Дисципліноване бачення» та «Дисципліноване бачення. Школа», в яких Наконечна продовжує «роботу з візуальністю як наповненою прихованим: поглядами, захопленнями, намірами, мотиваціями, ідеями, ідеологіями» та розглядає мистецькі твори радянського періоду як «документи, здатні розкрити більше за свої мистецькі якості». У 2022 році через повномасштабне вторгнення Росії на територію України Наконечна тимчасово покидає Україну і продовжує дослідницьку роботу, презентуючи її результати на виставках в інституціях Європи та переосмислюючи соцреалістичне мистецтво в тамтешніх архівах і колекціях («Штудіювання людини», «Умовні рефлекси» і «Умовні рефлекси 2», «Нижче рівня землі»). 

Для Лади Наконечної важливо позначати своє мистецтво як політичне, адже йому властива критична диспозиція стосовно інституцій влади (також і тих інституцій, у стінах яких безпосередньо відбуваються її виставки). Роботі з виставковим простором (експерименти з освітленням, оздоблення і розпис стін, оформлення додатковими елементами тощо) передує дослідження архівів та музейних колекцій. Наконечна критикує сталі соціальні структури через аналіз умов і можливостей бачення, які формує освіта й мистецтво відповідної епохи та у відповідних навчальних, дослідницьких і виставкових закладах. У такий спосіб художниця поступово, крок за кроком, прямує до відповіді на питання про роль мистецтва в аналізі сучасності та актуальності через історичну тяглість і переосмислення попередніх епох. І все це у відкритому та прямому діалозі із глядацькою спільнотою.

  1. З інтерв’ю з Ладою Наконечною 14.03.2025.
  2.  Там само.
Показати більше
Художні роботи та Документи
Лада Наконечна. Апропрійовані фрази (з «Добра людина з Сичуані притча-парабола» Бертольда Брехта). 2012. Інсталяція (п’ять проєкторів, графіт на стіні). Розмір варіюється
Лада Наконечна. «Апропрійовані фрази» (з «Добра людина з Сичуані: притча-парабола» Бертольда Брехта). 2012. Інсталяція (п’ять проєкторів, графіт на стіні). Розмір варіюється
Лада Наконечна

Лада Наконечна. «Майже те ж саме». 2012. Інсталяція (фотографія на стіні)
Лада Наконечна. «Майже те ж саме». 2012. Інсталяція (фотографія на стіні)
Лада Наконечна

Лада Наконечна. «Персональний щит». 2011. Об’єкт (метал, колеса). 115 × 80 × 20 см
Лада Наконечна. «Персональний щит». 2011. Об’єкт (метал, колеса). 115 × 80 × 20 см
Лада Наконечна

Лада Наконечна. «Перспектива». 2010–2011. Графіт на стіні
Лада Наконечна. «Перспектива». 2010–2011. Графіт на стіні
Лада Наконечна

Лада Наконечна. «Листівки (Зроблено в…)». 2010 — нині. Папір, графітовий олівець, робочий час. 64 × 46 см
Лада Наконечна. «Листівки (Зроблено в…)». 2010 — нині. Папір, графітовий олівець, робочий час. 64 × 46 см
Лада Наконечна

Лада Наконечна. «Дослідження систем маніпуляції». 2009. Інтерактивний об’єкт (графіт на картоні, світло)
Лада Наконечна. «Дослідження систем маніпуляції». 2009. Інтерактивний об’єкт (графіт на картоні, світло)
Лада Наконечна

Лада Наконечна. «Місце». 2009. Проєкт для конкретного місця, рисунок на стіні, графітовий олівець
Лада Наконечна. «Місце». 2009. Рисунок на стіні, графітовий олівець
Лада Наконечна

Виставки
2024
«Під землею», галерея EIGEN+ART Лейпциг / Берлін, Берлін, Німеччина
2024
«Дискурсивна пастка соцреалізму, або Як дивитися на самовпевнену людину з НДР. Інтервенція до розділу Обличчя праці виставки 20-те та 21-ше сторіччя». Мистецтво з Лейпцига в Музеї образотворчих мистецтв (MdbK), Лейпциг, Німеччина
2024
«Малюнок. Ідея — Жест — Простір». Підземний музей, Бохум, Німеччина
2024
«Латвійська колекція». Латвійський національний художній музей, Рига, Латвія
2024
«Спостерігайте за цією миттю — як вона конвульсує», галерея «Арсенал» у Білостоку, Польща
2024
«Висота × ширина × глибина», галерея EIGEN+ART Лейпциг / Берлін, Лейпциг, Німеччина
2023
«Калейдоскоп (пре)історій: Українське мистецтво 1912–2023», Альбертінум, Державні художні зібрання Дрездена, Німеччина, Дрезден та Музей Фундаментів, Зволле, Нідерланди
2023
«Дні, дні». Галерея «Хлібня», Національний заповідник «Софія Київська», Київ, Україна
2022
«Дослідження людини», галерея EIGEN+ART Лейпциг / Берлін, Лейпциг, Німеччина
2022
«Плями сучасності», екскурсія-перформанс (з Катериною Бадяновою), Музей образотворчих мистецтв (MdbK), Лейпциг, Німеччина
2022
«Традиційні відтворення» (із Жанною Кадировою), Художньо-виставковий офіс Варшави (BWA Warszawa), Польща
2022
«Ми більше не відчуваємо майбутнього», MUZA — Музей Ерец (Eretz), Тель-Авів, Ізраїль, Латвійська колекція. Художній музей Мальме, Швеція
2022
«Штовхай і тягни», Території між сушею та морем, замок Плюшов, Німеччина
2022
«Лист з фронту», Будинок мистецтв Мюнхена, Німеччина
2022
«Лист з фронту», Мюнстерська художня галерея, Німеччина
2022
«У мене немає слів — немає назви», галерея ратуші Мюнстерської художньої галереї, Німеччина
2022
«Зберігаючи форму», галерея «Кімната зі світлом», Відень, Австрія
2022
«Радикальна надія», галерея «Арсенал» у Білостоку, Польща
2022
«Оновлення», бієнале, Зелена Гура, Польща
2021
«Обійми» (з Монікою Дрожинською), НАМУ, Київ, Україна
2021
«Дисципліноване бачення», НАМУ — Національний художній музей України, Київ
2021
«Дисципліноване бачення: Школа», галерея «Артсвіт», Дніпро, Україна
2021
«Сад після богів», Центр сучасного мистецтва JUMP, Полтава, Україна
2021
«Присвята: Сліди і тактики», Художня галерея Крістіанстада (Kristianstads), Швеція
2021
«Україна: Інший погляд на сусідство», Міжнародний культурний центр у Кракові, Польща
2020
«Тіла на відстані», галерея «СКАЛА», Познань, Польща
2020
«Образи з-за кордону», галерея EIGEN+ART Лейпциг / Берлін, Берлін, Німеччина
2020
«Економіка кордонів. Ми втратили нашу м’яку душу, перетнувши кордони», фасад ратуші Тіргартен (Tiergarten), Берлін
2019
«Про незалежність», Кмитівський художній музей ім. Й. Д. Буханчука, Кмитів, Україна
2019
«Війна в музеї», Кмитівський художній музей ім. Й. Д. Буханчука, Кмитів, Україна
2019
«На лінії фронту: Українське мистецтво 2013–2019», Національний музей культур, Мехіко, Мексика
2019
«Особистий мотив», Полтавський художній музей (галерея) імені Миколи Ярошенка, Полтава, Україна
2019
«Казка про Новоросію», Муніципальна галерея «Арсенал», Познань, Польща
2019
«Слухайте нас — Мистецька розвідка»: Роботи митців Центральної та Східної Європи з художньої колекції Telekom, Міська художня галерея, Пловдив, Болгарія
2019
«У пошуках ідентичності (в епоху селфі)», Студія Tommaseo, Трієст, Італія
2019
«Тільки не кажи поки що Славі», Музей сучасного мистецтва в Херсоні, Україна
2019
«11/944» — з колекції галереї «Лабіринт», галерея «Лабіринт», Люблін, Польща
2019
«Машина впливу», галерея Nicodim, Бухарест, Румунія
2019
«Зникла планета, візії та ре-візії радянських часів», з колекції Центру Печчі та інших колекцій, Центр Печчі (Pecci), Прато, Італія
2019
«Подарунки для вас», галерея EIGEN + ART Берлін, Німеччина
2018
«Фоновий режим», галерея EIGEN+ART Лейпциг / Берлін, Лейпциг, Німеччина
2018
«Світ на папері», Популярний палац, Берлін, Німеччина
2018
«Без духу часу», куратори Естер Лазар та Едіна Надь (Eszter Lázár & Edina Nagy), галерея «Пагорб», Відень, Австрія
2018
«Я — це рот»: Роботи митців Центральної та Східної Європи з художньої колекції Telekom, Музей сучасного мистецтва Загреба, Хорватія
2018
«Слідуй за лінією — позиції сучасного малюнка», художня галерея «Шпаркассе» (Sparkasse), Лейпциг, Німеччина
2018
«Протилежний берег», Університет Західної Бретані, Брест, Франція
2018
«Педагогічні дії», Мистецький простір SKLO при НПУ ім. М. Драгоманова, Київ, Україна
2018
«Осад», Виставка, Прядильна фабрика Лейпцига
2017
«Вчитель» (Інтервенція), НХМУ, Київ, Україна
2017
«Святкування скасовуються», Київська міжнародна бієнале — Київська бієнале — 2017, куратор Худрада, «НЛО» на метро Либідська (Український інститут науково-технічної і економічної інформації) та Літературно-меморіальний музей Павла Тичини, Київ, Україна
2017
«Постання», галерея EIGEN+ART Лейпциг / Берлін, Берлін, Німеччина
2017
«Увага! Кордон!», галерея електроніки «Арсенал», Білосток та галерея «Лабіринт», Люблін, Польща
2017
«Історія про певні історії», галерея «Лабіринт», Люблін, Польща
2017
«Відкладені майбутні», галерея GRAD, Лондон, Велика Британія
2017
«Девіз художників», Київський тиждень поезії, Плівка, Київ, Україна
2017
«À la Frontière: Старі та нові кордони в Європі», артпростір Театру Барфуса на Шиллерпарку, Берлін, Німеччина, та галерея Св. Івана Хрестителя, Вільнюс, Литва
2016
«Музика зупиняється. Гості збентежені. Пауза», EIGEN+ART Лейпциг / Берлін, Берлін, Німеччина
2016
«Експерименти» (з Жанною Кадировою), Художньо-виставковий офіс Варшави (BWA Warszawa), Польща
2016
«Виставка», ПінчукАртЦентр, Київ, Україна
2016
«У темряву», Vozdvizhenka Arts House, Київ та WUK, художня галерея «Екснергассе» (Exnergasse), Відень, Австрія
2016
«Школа Києва. Лейпцизький клас. Семінар: Політика форми, GFZK», Галерея сучасного мистецтва, Лейпциг, Німеччина
2016
«Тим часом, а як же соціалізм?», галерея «Північ», Нортумбрійський університет, Ньюкасл, Велика Британія
2016
«Універсальна гостинність», Alte Post, Відень, Австрія
2016
«Після мітингу», галерея «Студія», Палац культури та науки, Варшава, Польща
2016
«Ступінь залежності», BWA Вроцлав — Галерея сучасного мистецтва, Вроцлав, Польща
2016
«Історія про певні історії», Понінківський будинок культури, Понінка, Україна
2016
«Будьмо», галерея BWA, Зелена Гура, Польща
2016
«Семантичні бунти», Виставкова зала Клінгенталь (Klingental), Базель, Швейцарія
2016
«Колекції», Національна галерея мистецтв Zachęta, Варшава, Польща
2015
«Омана відстані», Музей Михайла Булгакова, Київ, Україна
2015
«À la Frontière: Старі та нові кордони в Європі», Студія Tommaseo, Трієст Сучасний, Італія
2015
«Сітки дня» (Пленерна школа пейзажу), Київська бієнале, Художній зал Тронгейма, Норвегія
2015
«Незважаючи ні на що», Польський інститут, Дюссельдорф, Німеччина
2015
«Правило найкращого доказу», Асоціація сучасного мистецтва Лейпцига, Німеччина
2015
«Щоб не зійшлися два моря», Музей сучасного мистецтва у Варшаві, Польща
2015
«Переступити межу: Нові способи малювання», Художній музей Вольфсбурга, Німеччина
2015
«Демонструючи уми: Розбіжності в сучасному мистецтві», Музей сучасного мистецтва Кіасма, Гельсінкі, Фінляндія
2015
«R.E.P.: 10 років. Про метод», Простір сучасного мистецтва, Батумі та Грузинський державний художній музей, Тбілісі, Грузія
2015
«Павільйон з обмеженою відповідальністю», квартирна виставка під час 56-ї Міжнародної художньої виставки — Венеційська бієнале, Італія
2015
«Мистецтво не має альтернативи» (Архів художників в дії), tranzit.sk, Братислава, Словаччина
2015
«Маніфестована форма думки», галерея Kuad, Стамбул, Туреччина
2015
«Гарне мистецтво? Я його хочу!», Auf AEG, Нюрнберг, Німеччина
2015
«Відкрито», галерея EIGEN+ART Лейпциг / Берлін, Берлін, Німеччина
2015
«Зміна парадигми перспективи», Шпалерна фабрика, Лейпциг, Німеччина
2014
«Домашній (Інтервенція)», Краківські театральні ремінісценції (фестиваль), Польща
2014
«Стан речей», Тулузький мистецький фестиваль, Простір Croix-Baragnon, Тулуза, Франція
2014
«Мобільна портативна модель», галерея EIGEN+ART Лейпциг / Берлін, Берлін, Німеччина
2014
«Референдум про вихід з людської раси», Театр Звичайний (Powszechny), Варшава та Мистецький центр Closer, Київ
2014
«Через Майдан і далі», Архітектурний центр Відня, Музейний квартал, Відень, Австрія
2014
«R.E.P.: 10 років. Про метод», галерея «Лабіринт», Люблін, Польща
2014
«Сестра Європа», артпростір Lakeside, Клагенфурт, Австрія
2014
«Депривація», галерея «Арсенал», Білосток, Польща
2014
«Незгода», Центр сучасного мистецтва, Пловдив, Болгарія
2014
«Листівки з Майдану», «Замок Уяздовський», Варшава, Польща
2014
«Українці», галерея «Даад», Берлін, Німеччина
2014
«Гендер і дипломатія: «Жіноча програма»», Дім культури світу, Берлін, Німеччина
2014
«Лейпциг — Гельденштадт?», Ґете-Інститут у Парижі, Франція
2014
«Уявний архів», Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса, Київ, Україна
2014
«Стіна, Мистецтво віч-на-віч з кордонами», опіка DOCVA, Мілан, Італія
2014
«Архів непокори» (Парк), SALT Beyoğlu, Стамбул, Туреччина
2014
«Уявний квадрат», виставка в публічному просторі, Прато, Італія
2014
«Нецільове використання приміщень», кураторка Худрада, Хрещатик 34, 2 поверх, Київ, Україна
2014
«Відкрите місто»: Фестиваль мистецтва в публічному просторі, Люблін, Польща
2013
«Самоврядування: Культурна еволюція vs. Революція», Одеська бієнале сучасного мистецтва, Музей сучасного мистецтва Одеси, Україна
2013
«Заходи порятунку світу_Частина 3, <ротор>», Центр сучасного мистецтва, Грац, Австрія
2013
«Економіка в мистецтві», MOCAK — Музей сучасного мистецтва в Кракові, Польща
2013
«Перегони з часом: Мистецтво 1960-х — початку 2000-х років», НХМУ, Київ, Україна
2013
«Українські новини», «Замок Уяздовський», Варшава, Польща
2013
«Орієнтуючись на місці», НХМУ, Київ, Україна
2013
«Архів непокори (Республіка)», Музей сучасного мистецтва Кастелло ді Ріволі, Турин, Італія
2013
«Показуючи свої кольори: Що робить мистецтво», Музей MARTa, Герфорд, Німеччина
2013
«Сонце бідних», «Я Галерея», Дніпро, Україна
2013
«Любов до простору», 10-та Красноярська музейна бієнале, Красноярськ, Росія
2013
«Судовий експеримент», галерея SIZ, Рієка, Хорватія
2013
«Союз халуп», HudRada, острів Лідо, Венеція, Італія
2013
Мистецька премія Future Generation Art Prize@Venezia 2013, 55-та Венеційська бієнале, Палацо Контаріні Поліньяк, Італія
2013
«Шепіт вниз по провулку», галерея «400», Чикаго, США
2013
«Глобальний аКтИВІЗм», ZKM — Музей сучасного мистецтва, Карлсруе, Німеччина
2013
«На папері», EIGEN+ART Lab, Берлін, Німеччина
2013
«Повторно переглядаючи виноски», Латвійський центр сучасного мистецтва, Рига, Латвія
2012
«Ефект відчуження», галерея EIGEN+ART Lab, Берлін, Німеччина
2012
«Поки я можу бачити» (перформанс), галерея «Арсенал», Білосток, Польща
2012
«Будні», Центр сучасного мистецтва «Замок Уяздовський», Варшава, Польща
2012
«Червона доріжка» (публічний артпроєкт у центрі міста), Лейпциг, Німеччина
2012
«Проєкт» (з Нікітою Каданом), Поп-ап виставка в дореволюційній будівлі, Київ, Україна
2012
«Українське тіло», ЦВК, Київ, Україна
2012
«У найкращій формі: Вибране з 14 лейпцизьких галерей», художня галерея «Шпаркассе» (Sparkasse), Лейпциг, Німеччина
2012
«Кантасторія» (Cantastoria), Музей сучасного мистецтва штату Юта, Солт-Лейк-Сіті, США
2012
«Це не важливо, це лише мистецтво...», галерея «Арсенал», Білосток, Польща
2012
«Спірна територія», куратор Худрада, Севастопольський художній музей в Криму, Україна
2012
«Найкращі часи, найгірші часи: Відродження та апокаліпсис у сучасному мистецтві» (основний проєкт), 1-ша Київська бієнале сучасного мистецтва «Арсенале-2012», «Мистецький Арсенал», Київ, Україна
2012
«Подвійна гра» (спеціальний проєкт), «Арсенале-2012», «Мистецький Арсенал», Київ
2012
«Спотворюючи дзеркала» (паралельний проєкт), «Арсенале-2012», галерея «Тайсс» спільно з галереєю «Лавра», Київ, Україна
2012
«Гендер в ізоляції: Право на самоконструювання в умовах патріархату», Ізоляція, Донецьк, Україна
2012
«Картина приховує вид», НХМУ, Київ, Україна
2012
«Міф про українське бароко», НХМУ, Київ, Україна
2012
«Хто вам сказав?! #1Правда проти влади», Проєктний простір Onomatopee, Ейндховен, Нідерланди
2012
«Критичний атлас», парк Сен-Леже — Центр сучасного мистецтва, Франція
2011
«Ще один день» (перформанс), НХМУ, Київ, Україна
2011
«Поки я бачу» (перформанс у публічному просторі), Київ, Україна
2011
«Розпродаж», Мала галерея «Мистецького Арсеналу», Київ, Україна
2011
«Перспектива» (публічний артпроєкт), Бібліотека Альбертина Лейпцизького університету (у співпраці з Лейпцизькою міжнародною мистецькою програмою), Німеччина
2011
«Учні та освітлений літак», Мала галерея «Мистецького Арсеналу», Київ, Україна
2011
«2 історії — 3 світи» (з Іваном Базаком), Фонд BINZ39, Цюрих, Швейцарія
2011
«Мода Україна», Kunstraum Reto Ganz, Цюрих, Швейцарія
2011
«Переписування світів». Головний проєкт 4-ї Московської бієнале сучасного мистецтва, Москва, Росія
2011
Проєкт «Жовтень», Flutgraben e. V., Берлін, Німеччина
2011
Виставка художників-номінантів на здобуття Премії PinchukArtPrize 2011, ПінчукАртЦентр, Київ, Україна
2011
«Prosto». Арт, НХМУ, Київ, Україна
2011
«Newspeak», Мала галерея «Мистецького Арсеналу», Київ, Україна
2011
«Незалежні», «Мистецький Арсенал», Київ, Україна
2011
«Виставка праці», куратор Худрада, ЦСМ, Київ, Україна
2011
«Судовий експеримент», ArtVienna 2010, Відень, Австрія
2011
«Життя в лісі», галерея «Арсенал», Білосток, Польща
2011
«Складні стосунки, частина 2», Кальмарський музей, Кальмар, Швеція
2011
«Виробництво і мистецтво», Штадтгалерея, Швац, Австрія
2011
«Публічний фольклор», Грацерський художній союз, Грац, Австрія
2011
«Шість і три: Художники груп SOSка та Р.Е.П.», галерея «Коричнева смуга» та галерея «Черемушки», Москва, Росія
2011
«Неможлива спільнота», Московський музей сучасного мистецтва, Москва, Росія
2011
«Патріотизм. Трюк» (робота в публічному просторі), Горліц, Німеччина
2011
«Космічна Одіссея 2011», «Мистецький Арсенал», Київ, Україна
2011
«ATLANTIS 11», Альтернативний болгарський павільйон, 54-та Венеційська бієнале, Італія
2011
«Поговоримо про націоналізм! Між ідеологією та ідентичністю», Labor C3, Будапешт, Угорщина
2010
«Судовий експеримент», куратор Худрада, ЦВК, Київ, Україна Videozone 5, Тель-Авів, Ізраїль
2010
«Ті, що приїхали в 2000-х», Центр сучасного мистецтва М 17, Київ, Україна
2010
«Мінімальні відмінності», White Box, Нью-Йорк, США
2010
«IF. Українське мистецтво перехідного періоду», PERMM — Музей сучасного мистецтва, Перм, Росія
2010
«Вдома у Воллісхофені», Artfoyer Cavigelli, Цюрих, Швейцарія Спеціальний проєкт на Арт-Парижі, Grand Palais, Париж, Франція
2010
«За прилавком», Műcsarnok — Kunsthalle Budapest, Угорщина
2010
«Євроремонт в Європі», Kunstraum München, Мюнхен, Німеччина
2010
«Велика несподіванка», НХМУ, Київ, Україна
2010
«Крамниця «Батьківщина», Супермаркет — ярмарок мистецтва під керівництвом художників, Стокгольм, Швеція
2010
«Давайте поговоримо про націоналізм! Між ідеологією та ідентичністю», KUMU, Таллінн, Естонія
2010
ArtKyiv Contemporary (Паралельна програма), «Мистецький Арсенал», Київ, Україна
2010
«Протести, диверсії, спільноти, ринки: Публічний простір у сучасному українському мистецтві» — показ, Flat Space, Кишинів, Республіка Молдова
2009
«Місце», ЦСМ НаУКМА, Київ, Україна
2009
«Глядачі в лісі: Художник і маніпуляція», Weltraum, Мюнхен, Німеччина
2009
«Свідчення речей», GEDOK Мюнхен, Німеччина
2009
«Облаштування середовища так, щоб унеможливити зайві клопоти», галерея Kyiv.FineArt, Київ, Україна
2009
«Погляди», куратор Худрада, ЦСМ НаУКМА, Київ, Україна
2009
«Революційні моменти», ЦСМ НаУКМА, Київ, Україна
2009
«Комунізму ніколи не було», галерея Feinkost, Берлін, Німеччина
2009
«Майбутнє було вчора: Самоорганізовані мистецькі практики з України», галерея PM / HDLU — Mestrovic Pavilion та Gallery SC, Загреб, Хорватія Leipzig Calling, Нью-Йоркська академія мистецтв, Нью-Йорк, США
2009
Homestories II, Arttransponder, Берлін, Німеччина
2009
«Відкрите місто: Фестиваль мистецтва в публічному просторі», Люблін, Польща
2009
2-га Катовицька бієнале, Катовиці, Польща
2009
«Більше немає реальності: Натовп і перформанс», Депо, Стамбул, Туреччина
2009
«Земля прав людини: Відповідальність за ресурси», < ротор > — Центр сучасного мистецтва, Грац, Австрія
2008
«Патріотизм. Мистецтво як подарунок», ПінчукАртЦентр, Київ, Україна
2008
«Алфавітний порядок: Джон Бальдессарі, R.E.P., Ахмет Огют, Індекс», Шведський фонд сучасного мистецтва, Стокгольм, Швеція
2008
«Інше місто. Інше життя», Національна галерея мистецтв Zachęta, Варшава, Польща
2008
«Більше немає реальності», Центр мистецтв De Appel, Амстердам, Голландія
2008
«Qui vive?», Бієнале молодих художників, Державний центр сучасного мистецтва, Москва, Росія
2008
«Супутникові мелодії», Угорський університет мистецтв, Будапешт, Угорщина
2008
«Шенген», галерея Feinkost, Берлін, Німеччина
2008
«Світ мистецтва», галерея Feinkost, Берлін, Німеччина
2008
«Пункт пропуску», галерея F.A.I.T., Краків, Польща
2008
«Транзит», куратор R. Р.Е.П. група, «Я Галерея», Київ, Україна
2008
5-та Міжнародна бієнале сучасного мистецтва, Гюмрі, Вірменія
2008
«Спільний простір», виставка в публічному просторі, куратор Р.Е.П. група, Київ, Україна
2008
«Нова українська мова», куратор Р.Е.П. група, «Карась Галерея», Київ, Україна
2007
«Екстер’єри», ЦСМ НаУКМА, Київ, Україна
2007
«Покоління США», ПінчукАртЦентр, Київ, Україна
2007
«Наслідки та пропозиції», Бієнале молодих художників, Таллінн, Естонія
2007
«Сучасне мистецтво Норвіч», Норвіч, Англія
2007
Український павільйон, 52-га Венеційська бієнале, Венеція, Італія
2007
«Критично між», спеціальний проєкт на АртАфінах, Греція
2007
«Прогресивна ностальгія», Центр Печчі (Pecci), Прато, Італія 3-тя Празька бієнале, Прага, Чехія
2007
«Повернення пам’яті», KUMU, Таллінн, Естонія
2007
«Петроліана», 2-га Московська бієнале сучасного мистецтва, Москва, Росія
2007
Проєкт «Спільноти», ЦСМ НаУКМА, Київ та галерея «Арсенал», Білосток, Польща
2006
«Клубні кольори», галерея F.A.I.T., Краків, Польща
2006
«Випробувальна станція», Будинок скульптури, Стокгольм, Швеція
2006
«Постпомаранчевий (Postorange)», художня галерея, Карлсплац, Відень, Австрія
2006
«Втручання», «Замок Уяздовський», Варшава, Польща
2006
«Спірні простори в пострадянському мистецтві», Галерея Сідні Мішкіна, Нью-Йорк, США
2005
«Інтервенція», курсова робота в НаУКМА, Київ, Україна
2005
«Контроль», курсова робота в НаУКМА, Київ, Україна
2005
«Український Ермітаж», курсова робота в НаУКМА, Київ, Україна
2003
«Комфортне середовище», Центр сучасного мистецтва НаУКМА, Київ, Україна
Бібліографія
  1. Artsvit. Дисципліноване бачення. Школа. Лада Наконечна [Електронний ресурс].
  2. Волкова Я. Опыт привлечения тени. Рука, глаз, молния [Електронний ресурс].
  3. Вторушина М. Кожна людина — художник… [Електронний ресурс].
  4. Група Р.Е.П. Зелена скринька. — Берлін, 2015.
  5. Дисципліноване бачення: каталог виставок / Наконечна Лада. — Київ: Майстер книг, 2022. — 176 с.
  6. Калита Н. Лада Наконечна: про важливість локального дискурсу… [Електронний ресурс].
  7. Крал К. Деталізувати темряву [Електронний ресурс].
  8. Наконечна Л. Інституційне непрояснене. Частина 1 [Електронний ресурс].
  9. Наконечна Лада. «Глядацтво» // Словник сучасного мистецтва. — Київ: Метод Фонд, 2021. — С. 12–17.
  10. Наконечна Лада. «Історія реформ Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури» // Курбасівські читання. — 2017. — № 12. — С. 34–43.
  11. Наконечна Лада. «Метод соціалістичного реалізму в міжнародних відносинах: приклади української та ефіопської мистецької освіти» // Acta Academiae Artium Vilnensis. — 2025. (готується до друку).
  12. Наконечна Лада. «Мистецька освіта і творчість художника: шлях від продукування об’єктів» // Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia de Arte et Educatione. — 2018. — № 13. — С. 105–114.
  13. Наконечна Лада. «Проти кафедри сучасного мистецтва» // Deschool! — Польща: галерея «Арсенал», 2020.
  14. Наконечна Лада. «Товариство доброзичливих творців. Нарис про творчість Ларіона Лозового» // Lerchenfeld. — 2024. — № 69. — С. 52–55.
  15. Наконечна Лада. «Формування модерністської мистецької освіти в Україні в першій третині 20 століття» // Живот умоглядності. — 2018. — № 103. — С. 46–63.
  16. Наконечна Лада. Інституційне непрояснене. Частина 1 та 2. — Київ: YouArt.
  17. Наконечна Лада. Каталог. — Leipzig/Berlin: Galerie EIGEN + ART, 2015.
  18. Наконечна Лада. Ефект напруження. — Leipzig: Eigen+Art LAB, 2012.
  19. Наконечна Лада, Бадянова К. Метод форми. — Kalektar.org, 2021.
  20. Наконечна Л., Бадянова К. (упоряд.). Словник сучасного мистецтва. Посібник. Вип. 1. — Київ: ФОП Лопатіна О. О., 2021. — 144 с.
  21. Наконечна Лада, Годенко-Наконечна Олена. «Мистецтвознавча освіта в Радянській Україні в історичному контексті» // Заплутані історії мистецтв в Україні. — Routledge, 2025.
  22. Непийвода М. На українське досі дивимось радянськими очима… [Електронний ресурс].
  23. Онлайн-презентація каталогу «Дисципліноване бачення» [Електронний ресурс].
  24. Офіційний сайт: Ladanakonechna.com [Електронний ресурс].
  25. Передмова. Документація серії семінарів / ред. К. Бадянова, Л. Наконечна, Д. Панкратов. — Київ, 2016.
  26. Радіонова А. Якби ж то два моря могли б зустрітися... [Електронний ресурс].
  27. Соціалістичний реалізм: Здавалося б, інше. Зошит № 1–2 / ред. К. Бадянова, Л. Наконечна, Д. Панкратов. — Київ, 2017.
  28. Смірнова Є. Лада Наконечна: «Концептуальне мистецтво…» [Електронний ресурс].
  29. Чому в українському мистецтві є великі художниці. — Київ: Publish Pro, 2019. — 224 с.
  30. Яковленко К. Лада Наконечна та Катерина Бадянова… [Електронний ресурс].
  31. Alberti S. Ukrainische Künstlerin… [Електронний ресурс].
  32. Art Collection Telekom [Електронний ресурс].
  33. Blatton P. Images from abroad… [Електронний ресурс].
  34. Creating Ruin [Електронний ресурс].
  35. Drucks A. Re-Reading: Alienation Effects… [Електронний ресурс].
  36. Founders — Method Fund [Електронний ресурс].
  37. Instagram [Електронний ресурс].
  38. Nakonechna, Lada. Arbeiten // Galerie EIGEN + ART [Електронний ресурс].
  39. Nakonechna, Lada. Le Nouveau Printemps [Електронний ресурс].
  40. Nakonechna, Lada. Geschichte der Reformen… // Kurbas Lesungen #12. — Kyjiw, 2017. — S. 34–43.
  41. Nakonechna, Lada. Zuschauerschaft // Wörterbuch der zeitgenössischen Kunst. — Kyjiw: Method Fund, 2021. — S. 12–17.
  42. Secondary Archive: Lada Nakonechna [Електронний ресурс].
  43. Weekdays exhibition — Ujazdowski Castle [Електронний ресурс].
Локація
Графік
Календар
Цей веб-сайт використовує файли cookie

Ми використовуємо файли cookie для персоналізації контенту та реклами, надання функцій соціальних мереж та аналізу трафіку. Ми також передаємо інформацію про ваше використання нашого сайту нашим партнерам із соціальних мереж, реклами та аналітики, які можуть поєднувати її з іншою інформацією, яку ви надали їм або яку вони зібрали під час використання вами їхніх послуг.