Євгенія Бєлорусець про роботу Лади Наконечної «Об’єднати видимі»

«Здається, що художниця спробувала врятувати реальність. Вона ретельно видалила з неї руйнування й надала місце пустоті, яку буде заповнено чимось іншим, яку можна «відновити». Мені довелось узяти це слово в лапки, тому що одразу ж розкривається прірва між пустотою і можливістю щось відновити: з матеріалів для відновлення наявні лише обрізки реальності, тієї, що все ще залишалась незачепленою, вцілілою. Якщо руйнування було опорою для неї, збереженої, й створювало хоча б ілюзію чогось існуючого, хоч і в знищеному стані, то відсутність цієї опори відчувається як дефіцит матеріалу. В мережі ліній, що перетинаються, нічого не добудуєш, навіть поглядом. Вцілілі деталі — дроти, взаємозв’язки речей, їхня комунікація, але самі вони більше не доступні, їх немає. Час змиритися з тим, що ми втратили щось у цій війні?»