Автор роботи
Робіт у серії: близько 10
Розміри: 50 см
Категорія: Інсталяція
Техніка: інтерактивний біоморфний скульптурний об’єкт
Матеріали: віск, стільники
Створено: 2004–2005
Місце створення: Київ, Україна
Місце знаходження: [?]
Опис роботи
Серія «Аккадські песиголовці» — це органічні скульптури, вирощені з бджолиних стільників шляхом біосинтезу. Візуально вони нагадують морди тварин, найбільше — собак, з великими вухами. Їхня зооморфна форма й імена відсилають до шумеро-аккадської міфології, коли богів зображали у вигляді тварин, наділених незрозумілою і могутньою силою. «Особливість їхнього художнього змісту криється вже у самому процесі творення: поєднання природності й авторської волі, запрограмованості процесу й непередбачуваності результату»[1].
З одного боку, особливості процесу їх творення нагадують експерименти з генної інженерії і клонування, надзвичайно популярні наприкінці 1990-х років. Для тогочасного суспільства вони були так само приголомшливі і незрозумілі, як природні стихії для стародавніх людей. З іншого боку, створення таких мутантів — результат постчорнобильського світосприйняття, якому властиві пізнання Іншого, невідомого, відмінного від звичного людського.
[1] Скляренко, Галина. Мистецтво Анатоля Степаненка: між метеликом та песиголовцем // FineArt. — 2008. — № 2.
Виставки
Міф «Українське бароко» (2012.04.27 - 2012.08.26)
Галина Скляренко (куратор), Оксана Баршинова (куратор), Павло Керестей, Сергій Панич, Анатоль Степаненко, Олександр Гнилицький, Валерія Трубіна, Дмитро Кавсан, Оксана Чепелик, Сергій Солонський, Василь Рябченко, Марина Скугарєва, Яна Бистрова, Олександр Ройтбурд, Павло Маков, Арсен Савадов