Проект під назвою «Криві дзеркала» включає обробку, систематизацію та вивчення віртуальних просторів, утворених у результаті відбивання поверхнями заданих модулів викривлення, шляхом відстеження та документальної фіксації візуальних ефектів, що з’являються спонтанно, у процесі взаємодії суб’єкта, який документує (відеокамери), фільтру-перетворювача візуальної інформації (оптичні прилади, криві дзеркала) та об’єктів (перформери, предмети і тварини). Спонтанний характер і координування дії під час документування перетворюють заздалегідь запрограмовані акції на унікальні у неможливості бути повтореними зафіксовані імпровізації, але такі, що позбавлені єдиної ідеї та мети і різні за способом фіксації і характером взаємодії усіх цих інстанцій – камери, людини, предмета, середовища, часу, звуку. Настільки розрізнений матеріал, періодично поповнюваний, легше вміщується у загальну рубрику «відео», ніж претендує на більш визначену назву. Тому не зовсім зручно вести мову про якесь «проектування», коли йдеться про певний інтуїтивний шлях між такими базовими поняттями, як «відео», «комп’ютер» і далі – «простір», «звук», «час» і, нарешті, «задоволення», яке б варто було поставити на перше місце у цьому переліку. Якщо говорити про практику, то йдеться про обробку дуже розрізненого відеоматеріалу, напрацювання нового з використанням не так різноманітних оптичних фільтрів (якими і є криві дзеркала), а також різноманітних комп’ютерних фільтрів і сполучення різних за походженням реальностей і просторів – видимих, чутних і, можливо, відчутних на дотик – на шляху до царства Галюцинації та Задоволення. Виконавці проекту вдячні тим, хто допомагав і допомагає у роботі, надаючи апаратуру, допомогу у монтажі, а також раді енергії сприяння і допомоги у будь-якому вигляді і формі тим, кого зацікавить поданий матеріал
