Автор роботи
- Гамлет Зінківський
- Павло Маков
Розміри: 236 см x 236 см
Категорія: Графіка
Техніка: глибокий офсетний друк, графіка
Матеріали: акрил, папір
Створено: 2008-2010
Опис роботи
У роботі подано збільшений і доведений до досконалої симетрії план Донецька, який нагадує восьмикутник — популярну в садівництві форму. «Донроза» — абревіатура від Донецького розарію. Роботу, як здебільшого у Макова, можна сприймати і на макрорівні — як декоративний орнамент, і на мікрорівні — як масу крихітних деталей.
Донецьк — важливе промислове місто на сході України, до 2014 року — величезний індустріальний центр. Донецьк метафорично називають містом троянд, адже у 1980-х роках воно отримало символічний статус ЮНЕСКО як найзеленіше промислове місто. Відтоді міська влада дедалі більше приділяла увагу озелененню міста, там висаджували багато троянд. Через влучну обмовку місцевих журналістів Донецьк назвали «містом мільйона троянд».
У цьому творі автор поєднав кілька важливих для нього тем — тему Утопії, місця і саду. В однойменній мистецькій книжці художник описує напіввигадану історію заснування міста Донецька. «В основу цієї публікації покладено рукописний щоденник з малюнками харківського розаря-аматора, що його він вів у 2008–2010 роках разом зі своїм помічником Гамлетом під час робіт з реконструкції генерального плану розарію міста Донецька, відомого у вузькому колі професіоналів під назвою Донроза. Тутешні подейкують, що наприкінці ХІХ століття Донроза існувала або її принаймні спланували британські ландшафтні архітектори разом із місцевими розознавцями як підставу для майбутнього Великосхідного ботанічного саду. Усі роботи з планування і висадження розарію виконувались із прискіпливим урахуванням локальних кліматичних умов і менталітету місцевих розарів. Щодо суттєвого «британського впливу» на генеральну концепцію Донрози наразі можна зробити досить ґрунтовне припущення про її тяжіння до загальної схеми світобудови з першої частини «Божественної комедії» Данте Аліг’єрі. На це вказує відомий факт: культ Флоренції доби Відродження вельми поширився серед інтелектуальних кіл вікторіанської Англії в другій половині ХІХ століття».
Амбівалентність добра і зла, зафіксована вже в назві роботи, властива підходу Макова загалом. «Сад-лабіринт — це така собі магічна відсутність. Він представляє особливий стан, коли легко загубитися чи втратити голову. Це місце, де ніколи не знаєш, що принесе наступний крок» (Катерина Загорська).
Виставки
Донроза (2010)
Павло Маков
Фонтан (2017.05.10 - 2017.06.12)
Павло Маков
