Максим Мамсіков. Серія «Цвинтар Берковці та його мешканці». 1999. Полотно, олія. Розміри різні

Автор роботи

Розміри: розміри варіюються

Категорія: Фотографія

Техніка: цифрова фотографія


Створено: 1999 р.

Місце створення: Київ

Опис роботи

Серію фотографій «Цвинтар Берковці і його мешканці» створено наприкінці 1990-х. У цей час Мамсіков займався візуальною рекламою, дизайном, відео, знімав кліпи для українських музикантів.

У цій роботі Мамсіков документує намогильні плити і пам’ятники київського криміналітету. У 1990-х роках виник новий капіталістичний клас бізнесменів і багатіїв, які збагачувалися незаконним шляхом. Вийшовши з низів, такі люди вірили в удачу і Бога, який нібито допомагав їм каятися в «грішних» справах. Православні меморіальні кримінальні практики — одна з найодіозніших тем в українській культурі: надгробки криміналітету 1990-х вражають масштабними композиційними рішеннями, помпезністю і «багатством».

«Київське кладовище Берковці з його дивовижними пострадянськими надгробками героям злочинного світу й іншим “новим господарям життя” — одне з тих місць, де живописець, представник “візіонерської” школи, яким є Мамсіков, потребує тверезого документального реалізму і фотографічної техніки»1.

1 Якщо / Если / If: Украинское искусство на переломе: [Каталог] / Куратор выставки и авт.-сост. Екатерина Дёготь. — Пермь, Музей современного искусства PERMM, 2010. — С.  5657.

Історична довідка

Вибори Президента України 1999 р. закінчилися переобранням Л. Кучми на другий термін (у другому турі виборів Л. Кучма набрав 56,25 %, а лідер КПУ П. Симоненко — 37,8 % голосів виборців).

Повторне обрання Л. Кучми зумовило значні зміни в керівництві державою. Спершу Президент запропонував Верховній Раді дати згоду на повторне призначення прем’єр-міністром В. Пустовойтенка, але депутати не погодилися. Натомість кандидатура голови Національного банку 3. Ющенка 23 грудня 1999. р. була підтримана більшістю правих та центристських фракцій і навіть частиною соціалістів.

На американському телеканалі HBO відбулась прем’єра серіалу «Клан Сопрано» з Джеймсом Гандольфіні у головній ролі. З самого початку трансляції серіал став у США культурним феноменом, викликавши бурну реакцію глядачів і критиків завдяки нетрадиційному зображенню життя мафії і підняттю багатьох табуйованих у суспільстві тем. У 2000 році «Клан Сопрано» отримав чотири «Золотих глобуса».

Виставки

Коли екрани стають тоншими (1999)
Олександр Соловйов (куратор), Максим Мамсіков

Дві сторони (2000)
Наталя Філоненко (куратор), Дмитро Дульфан, Максим Мамсіков, Ілля Чічкан, Ірина Ластовкіна, Олександр Гнилицький, Дмитро Кавсан, Інституція нестабільних думок, Кирило Проценко, Верещак-Зінець, Віктор та Сергій Кочетови, Сергій Кочетов, Катчук-Кашимбекова

Перша колекція (2003.11.22 - 2003.12.05)
Олександр Соловйов (куратор), Павло Керестей, Валерія Трубіна, Максим Мамсіков, Дмитро Дульфан, Олександр Гнилицький, Анатоль Степаненко, Юрій Лейдерман, Юрій Соломко, Ілля Ісупов, Дмитро Кавсан, Ілля Чічкан, Гліб Вишеславський, Сергій Солонський, Кирило Проценко, Олег Голосій, Василь Рябченко, Марина Скугарєва, Олег Тістол, Верещак-Зінець, Віктор та Сергій Кочетови, Сергій Кочетов, Анатолій Ганкевич, Леонід Войцехов, Перці, Олександр Ройтбурд, Лариса Резун-Звездочетова, Павло Маков, Олександр Шевчук