Гліб Вишеславський, 1992, Приходень W – 5, асамбляж, розміри невідомі

Автор роботи

Розміри:
Розміри невідомі.

Категорія: Інсталяція

Техніка: асамбляж

Матеріали: дріт, лампа, метал


Створено: 1992 р.

Місце створення: Москва, РСФСР

Опис роботи

Металева конструкція темно-сизого кольору з лампою зверху.

Коментар дослідника

В каталозі Вишеславського «Альбом» вказано, що твір можна умовно віднести до серії, що мають спільну назву «навала» і порядковий номер, як в Апокаліпсисі[1]. Під час особистої ж розмови сам автор називає цей цикл «Усвідомлення техніки». На момент створення, він вважав, що «для сучасної людини існує міфологія техніки. В даних роботах є і критика техніки і те, що техніка існує заради техніки. Це ніби то прибульці, які нав’язують людині, що треба застосовувати техніку, в результаті чого людина вже не уявляє себе без цих апаратів. Вони не завжди корисні і найчастіше вимагають стільки часу і турбот, що починають заважати, таким чином їхня користь нівелюється. Комп’ютери ламаються, машини постійно в ремонті і людина стає повністю залежною. Тож, ці роботи – роздуми про техніку з різних боків, але в першу чергу про те, що це така ж культова річ як і архаїчні вірування[2]». Робота це ніби тотем, але технічний, з великою кількістю електрики.

[1] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 24

[2] З особистої розмови Катерини Блудової та Гліба Вишеславського від 24.04.2016

Історична довідка

«На прикінці 90-х років певна співдружність художників із захопленням із захопленням займалась у Москві «сучасною архаїкою». Як підручники, вивчались книги з етнографії та мистецтва палеоліту і неоліту – Г. Цибікова, Д. Фрезера, Л. Леві-Брюля, О. Окладнікова, О. Формозова (бестселер Столярова вийшов пізніше). Пройшло декілька виставок. Але, як зізнається Вишеславський: «з часом мені ставало трохи незрозуміло – в якому світі ми живемо? Адже представників про алогічного мислення серед нас, на щастя, не було. А в творчості я намагався відтворити саме етап розвитку людства. Не було відчуття природності у поєднанні елементів семантики неоліту і сучасної стилістики. І тоді я вирішив відкрити творчість для сучасності, хоча б для найважливіших її рис. Для тих, які побачать, скажімо, археологи через декілька сот років. Вони будуть здивовані, думалось мені, раптовою навалою техніки і індустрії, зникненням якісних речей, вмиранням природи[1]».

[1] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 24

Виставки

Presence III (1993)
Гліб Вишеславський