Автор роботи
Розміри: 110 см x 150 см x 70 см
Категорія: Інсталяція
Техніка: змішана
Матеріали: акрил, дерево, метал, папір, скло, темпера
Створено: 1990 р.
Опис роботи
Робота представляє собою папір на дошці, прямокутної форми. Превалює сизий колір, з вкрапленням синього та білого. Зверху, посередині до роботи причіплені три металеві елементи, що нагадують дверні петлі. Знизу також є металева вставка у вигляді невеликої трубочки. Перед нею стоїть скляний прозорий трикутник з двох боків від якого лежать чорні прямокутники.
Коментар дослідника
В каталозі Вишеславського «Альбом» вказано, що твір можна умовно віднести до серії, що мають спільну назву «навала» і порядковий номер, як в Апокаліпсисі[1]. Під час особистої ж розмови сам автор називає цей цикл «Усвідомлення техніки». На момент створення, він вважав, що «для сучасної людини існує міфологія техніки. В даних роботах є і критика техніки і те, що техніка існує заради техніки. Це ніби то прибульці, які нав’язують людині, що треба застосовувати техніку, в результаті чого людина вже не уявляє себе без цих апаратів. Вони не завжди корисні і найчастіше вимагають стільки часу і турбот, що починають заважати, таким чином їхня користь нівелюється. Комп’ютери ламаються, машини постійно в ремонті і людина стає повністю залежною. Тож, ці роботи – роздуми про техніку з різних боків, але в першу чергу про те, що це така ж культова річ як і архаїчні вірування[2]».
При створенні даної роботи було задіяно асамбляж «Приходень W – 15».
[1] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 24
[2] З особистої розмови Катерини Блудової та Гліба Вишеславського від 24.04.2016
Історична довідка
«На прикінці 90-х років певна співдружність художників із захопленням із захопленням займалась у Москві «сучасною архаїкою». Як підручники, вивчались книги з етнографії та мистецтва палеоліту і неоліту – Г. Цибікова, Д. Фрезера, Л. Леві-Брюля, О. Окладнікова, О. Формозова (бестселер Столярова вийшов пізніше). Пройшло декілька виставок. Але, як зізнається Вишеславський: «з часом мені ставало трохи незрозуміло – в якому світі ми живемо? Адже представників про алогічного мислення серед нас, на щастя, не було. А в творчості я намагався відтворити саме етап розвитку людства. Не було відчуття природності у поєднанні елементів семантики неоліту і сучасної стилістики. І тоді я вирішив відкрити творчість для сучасності, хоча б для найважливіших її рис. Для тих, які побачать, скажімо, археологи через декілька сот років. Вони будуть здивовані, думалось мені, раптовою навалою техніки і індустрії, зникненням якісних речей, вмиранням природи[1]».
[1] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 24