Автор роботи
Розміри: 150 см x 245 см x 30 см
Категорія: Живопис
Техніка: асамбляж, змішана
Матеріали: акрил, дерево, лампа, метал, папір, темпера, череп тварини
Створено: 1990 р.
Місце створення: Москва, РСФСР
Опис роботи
Робота представляє собою папір на двох квадратних дошках, співставлених одна з одною. Вони в сірувато-сизих розводах, майже однотонні. Внизу, паралельно нижньому краю роботи, прикріплена залізна поперечина. Посередині, об’єднуючи дві частини роботи, на залізному кріплені розташований череп невеликої тварини, видовженої форми. Зверху закріплений великий ліхтар, що світить вниз, підсвічуючи цей череп. Від нього йде товстий чорний дріт.
Коментар дослідника
В каталозі Вишеславського «Альбом» вказано, що твір можна умовно віднести до серії, що мають спільну назву «навала» і порядковий номер, як в Апокаліпсисі[1]. Під час особистої ж розмови сам автор називає цей цикл «Усвідомлення техніки». На момент створення, він вважав, що «для сучасної людини існує міфологія техніки. В даних роботах є і критика техніки і те, що техніка існує заради техніки. Це ніби то прибульці, які нав’язують людині, що треба застосовувати техніку, в результаті чого людина вже не уявляє себе без цих апаратів. Вони не завжди корисні і найчастіше вимагають стільки часу і турбот, що починають заважати, таким чином їхня користь нівелюється. Комп’ютери ламаються, машини постійно в ремонті і людина стає повністю залежною. Тож, ці роботи – роздуми про техніку з різних боків, але в першу чергу про те, що це така ж культова річ як і архаїчні вірування[2]».
[1] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 24
[2] З особистої розмови Катерини Блудової та Гліба Вишеславського від 24.04.2016
Історична довідка
«На прикінці 90-х років певна співдружність художників із захопленням із захопленням займалась у Москві «сучасною архаїкою». Як підручники, вивчались книги з етнографії та мистецтва палеоліту і неоліту – Г. Цибікова, Д. Фрезера, Л. Леві-Брюля, О. Окладнікова, О. Формозова (бестселер Столярова вийшов пізніше). Пройшло декілька виставок. Але, як зізнається Вишеславський: «з часом мені ставало трохи незрозуміло – в якому світі ми живемо? Адже представників про алогічного мислення серед нас, на щастя, не було. А в творчості я намагався відтворити саме етап розвитку людства. Не було відчуття природності у поєднанні елементів семантики неоліту і сучасної стилістики. І тоді я вирішив відкрити творчість для сучасності, хоча б для найважливіших її рис. Для тих, які побачать, скажімо, археологи через декілька сот років. Вони будуть здивовані, думалось мені, раптовою навалою техніки і індустрії, зникненням якісних речей, вмиранням природи[1]».
[1] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 24