Автор роботи
Розміри: 60 см x 84 см
Категорія: Живопис
Техніка: живопис
Матеріали: полотно, темпера
Створено: 1989 р.
Опис роботи
На задньому плані зображено чотири чорні пащі вікон, які немов огинають простір кімнати. Сама кімната біла, з зеленими лініями підвіконь та стиків стін. На стелі зображено дві лампи, від яких ніби розходиться темно-синій та світло-синій дим (або ж світло).
Коментар дослідника
Твір можна умовно віднести до групи «Седнів 88». Твори з цієї умовної групи датуються 1988 – 1989 роками. Роботи створені під-час двухмісячного пленеру в Седневі, в 1988 році, або ж безпосередньо пов’язані з «задумами тих років[1]». Для робіт цієї умовної групи характерні «великі формати, алегоричність образної мови, зацікавлення метафізикою, діалог з сюрреалізмом[2]». Також, виходячи з власних спостережень, можна віднести даний твір до групи робіт, на яких зображена майстерня автора, а також «різні стани художника в майстерні»[3]. Особлива увага приділена вікнам. Таких робіт дуже багато, але в каталозі, на жаль, представлено лише дві.
[1] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 12
[2] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 12
[3] З особистої розмови Катерини Блудової з Глібом Вишеславським від 24.04.2016
Історична довідка
За спогадами художника: «Наприкінці 80-х здавалося, що художнє життя і сам час набирають якоїсь особливої швидкості. У багатій нон-конформістськими традиціями Москві майже кожного місяця проходили надзвичайно важливі виставки. Деякі в щойно створених районних виставкових залах (на вулиці Пєрєсвєта, наприклад, або в галереях «88», «А3», «Дом 100»), а деякі в тодішніх «сквотах» чи квартирах («Детский сад», чи «Клуб авангардистов» [«Клуб авангардистві»][1]). На багато наступних років простяглось значення таких виставок як «Лабіринт», Московська та Всесоюзна молодіжні, і майже одразу за ними – практично перша на Україні «вільна», щодо нової естетики, Всеукраїнська молодіжна виставка. На ній (і знову вперше) виставили свої твори ледь не всі художники, з іменами яких пізніше стало асоціюватися поняття «сучасне мистецтво України».
У виставкових залах на Всеукраїнській молодіжній [виставці][2] Т. Сільваші і А. Чебикін підбирали кандидатів до славнозвісного творчого заїзду (як сказали б сьогодні – симпозіуму) «Седнів 88» (1988 р.). Саме Седнів створив українське сучасне мистецтва, сааме там протягом двох місяців досить відверто взаємозбагачували мистецькі сили найбільш радикально налаштовані художники: О. Бабак, М. Гейко, Р. Жук, П. Кересей, О. Кудінова, П. Маков, В. Мальченко, С. Панич, О. Ройтбурд, О. Сухолит [О. Сухоліт][3]» та інші.
Праця в Седневі визначила нову генерацію художників, яка мала певні естетичні уподобання. Це тяжіння до «трансавангардної епічної форми» (і, як наслідок, використання великого формату), алегоричність образної мови, зацікавлення метафізикою, діалог з сюрреалізмом. Наступні виставки – «Седнів 88», «Седнів 89», «21 погляд», «Спалах» були не просто експозиціями. Це був розвиток нових «седнівських» тенденцій, які майже на десятиріччя окреслили розвиток українського сучасного мистецтва. А для художників, для авторів, ці виставки були місцем зустрічей – продовженням симпозіуму[4]».
[1] Переклад дослідника
[2] Примітка дослідника
[3] Примітка дослідника
[4] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 12
