Гліб Вишеславський, 1988, Метро, полотно, олія, 80 × 100 см

Автор роботи

Розміри: 80 см x 100 см

Категорія: Живопис

Техніка: живопис

Матеріали: олія, полотно


Створено: 1988 р.

Місце створення: Седнів, Чернігівська область, УРСР

Місце знаходження: Сумський обласний музей ім. Н. Х. Онацького

Опис роботи

На роботі зображено метро. На передньому плані – силуети людей, натовп, що крокує величезним яскраво-жовтим коридором. Підлога виконана в червоному кольорі.

Коментар дослідника

Твір можна умовно віднести до групи «Седнів 88». Твори з цієї умовної групи датуються 1988 – 1989 роками. Роботи створені під-час двухмісячного пленеру в Седневі, в 1988 році, або ж безпосередньо пов’язані з «задумами тих років[1]». Для робіт цієї умовної групи характерні «великі формати, алегоричність образної мови, зацікавлення метафізикою, діалог з сюрреалізмом[2]».

[1] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 12

[2] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 12

Історична довідка

За спогадами художника: «Наприкінці 80-х здавалося, що художнє життя і сам час набирають якоїсь особливої швидкості. У багатій нон-конформістськими традиціями Москві майже кожного місяця проходили надзвичайно важливі виставки. Деякі в щойно створених районних виставкових залах (на вулиці Пєрєсвєта, наприклад, або в галереях «88», «А3», «Дом 100»), а деякі в тодішніх «сквотах» чи квартирах («Детский сад», чи «Клуб авангардистов» [«Клуб авангардистві»][1]). На багато наступних років простяглось значення таких виставок як «Лабіринт», Московська та Всесоюзна молодіжні, і майже одразу за ними – практично перша на Україні «вільна», щодо нової естетики, Всеукраїнська молодіжна виставка. На ній (і знову вперше) виставили свої твори ледь не всі художники, з іменами яких пізніше стало асоціюватися поняття «сучасне мистецтво України».

У виставкових залах на Всеукраїнській молодіжній [виставці][2] Т. Сільваші і А. Чебикін підбирали кандидатів до славнозвісного творчого заїзду (як сказали б сьогодні – симпозіуму) «Седнів 88» (1988 р.). Саме Седнів створив українське сучасне мистецтва, сааме там протягом двох місяців досить відверто взаємозбагачували мистецькі сили найбільш радикально налаштовані художники: О. Бабак, М. Гейко, Р. Жук, П. Кересей, О. Кудінова, П. Маков, В. Мальченко, С. Панич, О. Ройтбурд, О. Сухолит [О. Сухоліт][3]» та інші.

Праця в Седневі визначила нову генерацію художників, яка мала певні естетичні уподобання. Це тяжіння до «трансавангардної епічної форми» (і, як наслідок, використання великого формату), алегоричність образної мови, зацікавлення метафізикою, діалог з сюрреалізмом. Наступні виставки – «Седнів 88», «Седнів 89», «21 погляд», «Спалах» були не просто експозиціями. Це був розвиток нових «седнівських» тенденцій, які майже на десятиріччя окреслили розвиток українського сучасного мистецтва. А для художників, для авторів, ці виставки були місцем зустрічей – продовженням симпозіуму[4]».

[1] Переклад дослідника

[2] Примітка дослідника

[3] Примітка дослідника

[4] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 12

Виставки

Звітна виставка молодих художників України «Седнів 88» (1988.07.15 - 1988.07.25)
Олександр Соловйов (куратор), Гліб Вишеславський, Марко Гейко, Роман Жук, Павло Керестей, Сергій Панич, Олександр Ройтбурд, Олександр Бабак, Олександр Сухоліт, Павло Маков, Олена Паламарчук, Володимир Кабаченко, Ігор Зайцев, Габріел Булеца, Володимир Богуславський, Анатолій Хмара, Олександр Новіковський, Юрій Пшеничний, Володимир Іванов-Ахметов, Олена Кудінова, Валентин Мальченко, Сергій Цилов, Сергій Кононов, Василь Юдін, Оксана Сердюк, Сергій Хаджинов, Олег Дергачов, Ігор Броун, Людмила Волошаненко, Андрій Полоник, Тамара Бабак, Людмила Свида, Богдан Чернецький, Тетяна Лисенко, Сергій Бережненко, Леонід Богинський, Олександр Львович, Тетяна Місковець, Наталя Максимова