Дмитро Дульфан. Ехо. 1992. Змішана техніка. Папір. 300 × 200 см

Автор роботи

Розміри: 300 см x 200 см

Категорія: Живопис

Техніка: живопис, змішана

Матеріали: картон, олія


Створено: 1992 р.

Опис роботи

Ця концептуальна робота належить до групи творів Дмитра Дульфана, де він вибудовує зв’язки між казковим та реальним й намагається дослідити, наскільки казка, яку прийнято вважати, доброю і моралізаторською, може бути страшною і огидною. Дульфану цікаво встановити цю лінію розмежування, між дитячим та не дитячим. Дитячість автор намагався підкреслити й матеріалами, які використовував у малюванні – картон та олію, що створювало своєрідну «несерйозність» живопису.
Ці ірреальні персонажі, яких зображує Дульфан, були запозичені із цілком реальних казок, популярних у радянський час, авторських текстів Пепперштейна, Ануфрієва та ін., а також із популярної на той час книги «Морфологія «чарівної» казки. Історичне коріння чарівної казки»[4] Володимира Проппа, яка була популярна серед представників одеського концептуалізму. Так, в його сюжетній логіці (яка цілком утратила свою логіку) можна побачити як впізнаваних персонажів (мутованого колобка, Альонушку, Іванка), так і вуха, рти та інші дивні речі, що раптом ожили і набули людських рис.

Виставки

Постанестезія. Діалог із Києвом [PostAnaesthesia. Dialog mit Kiew] (1992.09.11 - 1992.09.27)
Кристоф Відеман (куратор), Павло Керестей, Олег Голосій, Олександр Гнилицький, Олександр Ройтбурд, Олександр Друганов, Савадов-Сенченко, Дмитро Дульфан, Арсен Савадов, Георгій Сенченко