Валерія Трубіна про Олега Голосія та Олександра Гнилицького


Опублікований коментар

Вони (Голосій та Гнилицький) ставили найдивніші питання, шукаючи ще дивніших відповідей… зажди люб’язні, завжди молоді, завжди натхненні, вони мріяли власними шифрами, зрозумілими тільки для них… на рівні їхніх поглядів один на одного чи їхньої мовчазної взаємодії, яку переривав загадковий сміх… завжди під кайфом, завжди закохані… у мистецтво, у власний майже науковий підхід до творчості… брутально чесні, безтурботні, розслаблені, деколи ексцентрично «відкриті», — безстрашні — вони постійно ставили питання до Смерті, з великої літери С.