Пов'язані виставки
Пов'язані профайли персоналій
Пов'язані профайли інcтитуцій
З точки зору кураторського подвигу найбільше з усіх проєктів тоді у 1998 році мене вразив «Кримський проєкт» в Лівадійському палаці (саме там, де у 1945 році проходила Ялтинська конференція). Це було продовження легендарної виставки, яку Марта Кузьма зробила у 1994 році — «Алхімічної капітуляції» на борту флагмана ВМФ України «Славутич» у Севастополі. Я побачила, яким чином можна працювати з мистецтвом у не галерейному просторі, непристосованому до виставок, наскільки багатовимірно може вибудовуватися кураторський наратив. Марта часто намагалася залучити в проєкти експертів з-поза мистецького середовища. Наприклад, для «Кримського проєкту» запросила з Вільного університету Берліну професорку Барбару Кельнер-Хенкель — провідного тюрколога в Європі; та її консультувала щодо історії кримських татар, прочитала в рамках проєкту лекцію, яку я перекладала. До виставки були залучені й кримськотатарські художники, у тому числі ті, які займалися традиційними ремеслами. Наприклад, поряд з відомими відеоперформансами Йозефа Бойса «Соціальна скульптура» і «Я люблю Америку, і Америка любить мене», у якого була своя біографічна історія, пов’язана з Кримом, демонструвалися килими «Бойс 3000» Мамута Чурлу і Шефіко Баймамбетової, виготовлені разом з Іллею Чичканом. Там же поряд перформанс-художники Ісмет Шейх-Заде й Ахмет Аметов вели гру по факсу з принцем Гіреєм в Лондоні. Тут же проводилися лекції професорів Києво-Могилянської академії про формування образу ворога в культурі (моя ідея), музичні перформанси, вечірки. Такі кросс-дисциплінарні перетини у спробі відтворити історичний, політичний контекст місця дуже вразили мою уяву. Відтоді мене цікавлять такі практики, у яких куратор не просто щось експонує чи аналітично систематизує, а виступає як візіонер, вловлює нерв часу. Марта якраз такою й була. Зараз ті проєкти, які вона робила в 90-х, на тлі анексії Криму отримують ще один рівень прочитання. Просто дивовижно, як вона на той момент намагалася говорити про українську ідентичність, її складність саме у Криму, артикулюючи Крим. Вона мала думку, що українська ідентичність поліетнічна, і що якраз інструментарій сучасного мистецтва дуже надається до її дослідження.