Пов'язані профайли художників
[…] Третій, найвищий спосіб – бути в діалозі з традицією – реалізується як опосередкована форма контактів двох субкультур. Саме ця форма «співбесіди з етнокультурою була властива К.Малевичу, О.Архипенку та іншим засновникам класичного авангарду в Україні.
За таким самим принципом відбувався діалог неомодернізму 90-х років у творах К.Реунова, О.Тістола – їхня «вольова грань національного постеклектизму», М.Гейка, О.Животкова, О.Керестея, О.Сухоліта і ще багатьох мистців сучасної України. Спадщина як культурна атмосфера нації ними пережита часто-густо парадоксально, іноді в «зворотній» історичній послідовності. Вона вплинула на формування нового національного стилю. У Києві, де національна свідомість була вщент зруйнована, підводилися, як квіти серед асфальту, перші паростки національно ангажованої культури.