Пов'язані профайли художників
Степаненко з тих художників, які рано зробили свій вибір, і вибір, на відміну від багатьох – свідомий. Його шлях я назвав би художньою непокорою.
Уникаючи зудару з колосальною інертною масою злиплих в клубок існувань, він обмежився малюванням на полях життя. Власним, київським, південного походження артистизмом він пробував хоч трохи розігріти прилягаючий простір.
Сюди входило: малювання кольоровою крейдою в кафе і на вулицях;
стояння на одній нозі слиною до стіни, – підпершись другою ногою і виставивши вперед коліно, – з квіткою в зубах (тоді він був, до речі, вегетаріанцем);
похід в Стрийський парк, щоб, обмалювавши крейдою на доріжці тінь від крони дерева, прийти завтра на те ж місце і, дочекавшись збігу тіні зі своїм контуром, піти відзначити з колегами склянкою сухого вина народження концепції. О, скільки тоді було місць у Львові, де це можна було зробити!