Місце проведення: Україна, Київ, PinchukArtCentre
Персональна виставка
2010.01.23 - 2010.03.21Опис
PinchukArtCentre презентує «Україну» – першу масштабну персональну виставку Сергія Браткова в Україні. Автор створив серію нових фотографій та інсталяцій, які будуть представлені паралельно з роботами, створеними художником протягом останніх десяти років, деякі з них до цього часу не виставлялися. Це надає цікаву можливість прослідкувати різні етапи творчості митця. Експозиція, що представляє близько 70 робіт, розміщена на 4-му та 5-му поверхах PinchukArtCentre – це своєрідна розповідь, яка віддзеркалює сучасну Україну. Виставка триватиме з 23 січня по 21 березня 2010 року.
Головні роботи виставлені на 4-у поверсі, відображають життєздатність України. У таких роботах як «Вагіна – наша батьківщина» можна побачити нову економічну та промислову міць, яка визначає нові українські покоління. Роботами серії «Україна» Братков показує красу та сюрреалістичні особливості України, пропонуючи глядачу не видозмінене фото, а трансформацію самої реальності через фотографію. Автор подорожує Україною, закарбовує типові пейзажі та самостійно інтерпретує соціальні та ментальні дивацтва.
Творчості Браткова не бракує гумору як, наприклад, роботі «Євроготель» – маленький автомобіль, що нагадує кімнату дешевого готелю, маленького будинку чи борделю. Хоча роботи Браткова видаються світлими та дещо іронічними, необхідно зважати і на темний бік кожної з них. Своїми зображеннями, фільмами та інсталяціями – самі по собі майже повноцінні історії – автор вказує на неможливість знайти рівновагу між реаліями сьогодення та руїнами пострадянської ери.
Культурні та економічні зміни в Україні представлені через особисті історії. Однією з робіт, яка найбільше торкається цієї проблеми, є «Балаклавський драйв». Це фільм Сергія Браткова про юнаків, які з притаманною у їхньому віці бравадою, намагаються справити враження на дівчат, стрибаючи у воду з викрутасами. Але у фільмі Братков також показує і старі бетонні брили, руїни минулого. Через чорно-білий формат, у якому зроблене відео, воно може кимось сприйматися як фільм з минулого, де ми бачимо неймовірну енергію та світле майбутнє, приховане в цих хлопцях. Однак руїни, що фізичною присутні – це зображення сучасності. Таким чином Братков розвертає життєрадісність обличчям до похмурої реальності. Ця робота є поворотною точкою виставки, коли в дзеркалі, яке перед нами тримає Братков і поступово стає темнішим, ми бачимо роботи серії «Діти» та
«Жахливі історії», що розбивають життєрадісність та красу частини експозиції на 4-у поверсі та переводять увагу на темні особисті історії. Однак його твори завжди збивають з пантелику. Браткову подобається «освіжати» своє темне дзеркало, наприклад, пофарбувавши блакитним кольором стіну, де представлені діти – натяк на національність та навіть майбутнє України. Художник розмальовує стіну з роботами «Жахливі історії» яскравим рожевим кольором, і цим саме руйнує однозначне сприйняття зображень.
Будь-яка з робіт Браткова представлена на виставці – це роздуми на тему змін у соціальній структурі країни, що розвивається, а отже – це провокативні твори з точки зору політики та соціальної культури.
