Час меценатів

Місце проведення: Україна, Київ, Національний художній музей України

Групова виставка

2004

Опис

25.06.2004
Аукціон «Час меценатів»

В Києві 25 липня, у недобудованому корпусі Національного художнього музею України на вул. Інститутській, 3, відбувся аукціон в рамках програми «Час меценатів», де були виставлені твори відомих сучасних українських художників, фотографів, письменників, композиторів, драматургів, кінорежисерів. Роботи надавалися для аукціону безкоштовно. За задумом організатора (Інститут Актуальної Культури і Київська Благодійна Фундація) отримані на заході кошти підуть на закупівлю заздалегідь відібраних експертною комісією 20 «знакових» творів contemporary art – «актуального» мистецтва – для Національного художнього музею Україні. Такий подарунок до 100-річчя з дня освячення піднесли київському музею меценати та поціновувачі мистецтва, які прийняли участь в організації та придбали твори. Частина придбаних робіт  одразу ж була передана в колекцію музею. Найбільш активно відгукнулися на проект корпоративні меценати «із енергетиків» – Запоріжжяобленерго та Полтаваобленерго. Сприяли ж проведенню акції декілька десятків комерційних компаній та некомерційних інституцій – в сфері технічної, організаційної та медіа підтримки.

З десятків виставлених для продаж творів була продана п’ята частина. Однак суму, якої не вистачало для закупівлі творів, з самого початку пообіцяли надати меценати – щоб зробити придбання творів більш доступним, роботи виставлялися фактично за демпінговою ціною, починаючи від 100 доларів. Найбільше пожвавлення серед бажаючих зробити придбання викликали щоденник-рукопис відомого поета, прозаїка, есеїста та перекладача Юрія Андруховича, шовкографія «Розіграш» художника Юрія Соломко та фотографічний портрет Іллі Чічкана.

Організатори акції вважають, що досягли свого. Один з основних музеїв України, нарешті, поповниться кращими творами сучасної епохи. А активні дискусії та широкий розголос в ЗМІ дозволять хоча б частково розбудити в суспільстві почуття співналежності культурним процесам, відновити традиції меценатства і розуміння того, що не «художники повинні дарувати» музею картини, що збагачення скарбниці вітчизняного мистецтва – справа інтернаціональна.