Пов'язані профайли інcтитуцій
Галерея сучасного мистецтва УКV з’явилася на початку 1990-х років. У цей час переходу від соціалізму до капіталізму торгівля та банківська справа особливо приваблювали молодих бізнесменів, які хотіли все й одразу. До них належала і Тетяна Крендельова, яка очолила галерею УКV.
Крендельова працювала бухгалтеркою в «Укрінкомбанку», а після його закриття організувала власний бізнес у паливно-енергетичній сфері. Свого часу вона була серед ініціаторів корпоративної колекції «Укрінкомбанку», яка складалася переважно з живописних творів, що перед тим експонувалися в галереї. Пізніше Крендельова викупила для себе роботи з колекції «Укрінкомбанку».
Уперше про створення галереї УКV було заявлено в рамках виставкового проекту «Марафон-бліц», що його влаштував Олександр Соловйов. Перша виставка марафону під назвою «Художники Паризької комуни» відбулася в листопаді 1991 року у виставковій залі Спілки художників України по вул. Володимирській, 51/53.
Протягом наступних півроку Крендельова проспонсорувала ще кілька виставок — «Живописний заповідник І», «Живописний заповідник ІІ», «Штиль», «Летó», «Початок» та персональну виставку Василя Цаголова «Світ без ідей». Усі вони проходили в різних залах СХУ, про які домовлялася галерея.
Наймасштабнішою стала виставка «Штиль», яка зібрала молодих зірок з Києва, Одеси, Москви, Ростова-на-Дону. У команді УКV працювали Олександр Соловйов (експерт), який фактично виконував роль куратора, Ігор Оксаметний (виконавчий директор), а також у різний час у роботі галереї брали участь Ларіон Бальзак, Микола Мудрий, Людмила Мельник.
У серпні 1992 року Крендельова домовилася із гельсінською галереєю «Astoria» про виставки за участю українських митців. Основу експозиції склали роботи Валерії Трубіної, Максима Мамсікова, Олександра Гнилицького, Олександра Сухоліта, Олександра Животкова, Тіберія Сільваші, Миколи Кривенка, Володимира Єршихіна, Павла Керестея, Юрія Соломка, Іллі Чичкана, що їх придбала Крендельова під час попередніх виставок.
Ще через півроку Крендельова купила власне виставкове приміщення, там відбулися колективна виставка «Кінець року», персональна виставка Василя Цаголова «Гума почуттів» та посмертна камерна виставка Олега Голосія[1].
Якийсь час Крендельова платила художникам стипендії в обмін на ексклюзивні роботи від них. Про це згадують Мамсіков, Чичкан, Клименко.
У середині 1993 року Крендельова вимушено виїхала з України, а галерею закрили. Про місцеперебування і стан колекції наразі невідомо.
[1] За словами Олександра Соловйова, це була виставка для ближчого оточення, друзів художника. Експозиція складалася з творів Голосія, які були тоді в Києві, згодом їх частково передали матері покійного митця та в московську галерею «Риджина».