Пов'язані виставки
“То була справжня велика виставка справжнього сучасного мистецтва, про яке в середині 1990-х років мало хто чув (і тим більше мало хто його бачив)… Проте виставка під назвою “Київська мистецька зустріч: нове мистецтво Польщі, України, Росії” відкрилась не в них, a на останньому поверсі “Українського дому” − білого гіганта часів пізнього соціалізму, який височів у самому центрі Києва і до 1993 року називався (і був) “Музеєм В. І. Леніна”. Музей побудували у 1970−80-х роках, зрізавши при цьому частину схилу Володимирської гірки − однієї з найдавніших частин старого міста. Після проголошення незалежності, у 1993 році, багатометрову скульптуру Леніна, витесану з унікального монолітного шматка мармуру, вивезли у невідомому напрямку, а сам музей розпорядженням Кабінету Міністрів перетворили на «культурний центр «Український дім».
Концепція державного культурного центру, як виявилось на відкритті виставки, полягала в тому, що поруч із роботами Олега Кулика, Фонду Мазоха або Катажини Козири чи Василя Цаголова (імена яких мені тоді ще майже нічого не говорили) гуляли своє професійне свято члени національної гвардії у парадних уніформах. І сучасне мистецтво України, Польщі та Росії справило таке радикальне враження на розслаблені святом уми національних гвардійців, що за півгодини після відкриття виставки вони, не знімаючи парадних білих рукавичок, власноруч позривали зі стін роботи, фактично, закривши виставку.
Опису чи документації цього проекту не знайти ніде, оскільки історія (чи історії) сучасного мистецтва в Україні від кінця 1980-х й досі неописана, незадокументована й ґрунтується переважно на особистій пам’яті членів вузьких художніх кіл, пам’яті переважно конфліктній і суперечливій, вибірковій і некритичній (як і належить пам’яті індивідуальній). А сам факт цього брутального волюнтаристського втручання в мистецький процес почали пригадувати у критичних рефлексіях щодо стану вітчизняного мистецтва лише впродовж кількох останніх років, коли раптом цей волюнтаризм знов почав ставати практикою”. [Ботанова К. Біг по колу [Електронний ресурс] / Катерина Ботанова // KORYDOR. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://old.korydor.in.ua/texts/1336-bih-po-kolu.]