Гліб Вишеславський, 1992, Титанік, енвайронмент, розміри невідомі

Автор роботи

Категорія: Інсталяція

Техніка: аудіо, енвайронмент, змішана

Матеріали: акрил, дерево, дріт, звук, клей, лампа, метал, папір, темпера


Створено: 1992 р.

Опис роботи

Дві з темно-сірими, майже чорними розводами фарби, підсвічені лампами. Під ними, на підлозі росташована конструкція, що нагадує сейф, перед ним – прозоре скло, на яке причіплені фотографії. Також був присутній звук.

Коментар дослідника

В каталозі Вишеславського «Альбом» вказано, що твір можна умовно віднести до серії, що мають спільну назву «навала» і порядковий номер, як в Апокаліпсисі[1]. Під час особистої ж розмови сам автор називає цей цикл «Усвідомлення техніки». На момент створення, він вважав, що «для сучасної людини існує міфологія техніки. В даних роботах є і критика техніки і те, що техніка існує заради техніки. Це ніби то прибульці, які нав’язують людині, що треба застосовувати техніку, в результаті чого людина вже не уявляє себе без цих апаратів. Вони не завжди корисні і найчастіше вимагають стільки часу і турбот, що починають заважати, таким чином їхня користь нівелюється. Комп’ютери ламаються, машини постійно в ремонті і людина стає повністю залежною. Тож, ці роботи – роздуми про техніку з різних боків, але в першу чергу про те, що це така ж культова річ як і архаїчні вірування[2]».

[1] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 24

[2] З особистої розмови Катерини Блудової та Гліба Вишеславського від 24.04.2016

Історична довідка

«На прикінці 90-х років певна співдружність художників із захопленням із захопленням займалась у Москві «сучасною архаїкою». Як підручники, вивчались книги з етнографії та мистецтва палеоліту і неоліту – Г. Цибікова, Д. Фрезера, Л. Леві-Брюля, О. Окладнікова, О. Формозова (бестселер Столярова вийшов пізніше). Пройшло декілька виставок. Але, як зізнається Вишеславський: «з часом мені ставало трохи незрозуміло – в якому світі ми живемо? Адже представників про алогічного мислення серед нас, на щастя, не було. А в творчості я намагався відтворити саме етап розвитку людства. Не було відчуття природності у поєднанні елементів семантики неоліту і сучасної стилістики. І тоді я вирішив відкрити творчість для сучасності, хоча б для найважливіших її рис. Для тих, які побачать, скажімо, археологи через декілька сот років. Вони будуть здивовані, думалось мені, раптовою навалою техніки і індустрії, зникненням якісних речей, вмиранням природи[1]».

[1] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 24

Виставки

Штиль (1992.03.06 - 1992.03.21)
Олександр Соловйов (куратор), Костянтин Акінша (куратор), Валерія Трубіна, Олександр Гнилицький, АЄС, Леонід Вартиванов, Гліб Вишеславський, Олександр Друганов, Дмитро Дульфан, Група Ганкевич-Мігас, Ігор Гусєв, Володимир Єршихін, Павло Керестей, Валерій Кошляков, Тетяна Ларюшина, Максим Мамсіков, Костянтин Маслов, Кирило Проценко, Олександр Ройтбурд, Савадов-Сенченко, Олександр Сігутін, Юрій Соломко, Авдій Тер-Оганян, Ілля Чічкан, Вікторія Пархоменко, Наталя Радовінська, Віктор Трубчанінов, Арсен Савадов, Георгій Сенченко, Юрій Янович, Олександр Шевчук, Тетяна Галочкіна, Олег Голосій, Юрій Лейдерман, Сергій Ликов, Семен Стаматов

Presence III (1993)
Гліб Вишеславський