Арсен Савадов, Георгій Сенченко. 1991. Загублений рай. Серія робіт. Полотно, шовкотрафаретний друк. Лайтбокс. Різні розміри

Автор роботи

Робіт у серії: 5 або більше

Розміри: розміри варіюються

Категорія: Графіка, Живопис, Мультимедійна інсталяція

Техніка: друк, живопис, змішана, шовкографія

Матеріали: лайтбокс, мотузка, полотно, штукатурка


Створено: 1991 р.

Опис роботи

У цій серії робіт художники звертаються до теми загубленого раю. Кожна композиція запозичена зі справжніх гравюр XIX сторіччя, ілюстрацій до одноіменної епічної поеми Джона Мільтона (16081674). Сюжетно та технологічно серію можна поділити на дві частини. До першої належать зображення грішних янголів у лайт-боксах. Вони також супроводжуються випадковими рядками з поеми Мільтона. У другій частині зображено протистояння янголів і демонів, які зображені на полотні за допомогою шовкотрафаретного друку з додаванням таких елементів як зірки зі штукатурки або петлі з мотузки. Оригінальні обличчя янголів в роботах були змінені на обличчя натурників. Завдяки використанню лайт-боксів, художники створили відчуття переносу зображення янгола, що сам по собі є міфічною істотою, в інший ефемерний вимір. При цьому цей ефект дематеріалізації стосується як сюжету робіт, так і техніки їх виконання, адже лайт бокс поглиблює звичний двомірний простір, ставить під сумнів реальність зображення, додає йому ілюзорності та кінематографічності.

У цій серії Савадов і Сенченко вдало поєднують класичну графіку та експерименти з сучасними медіа і технологіями.

Роботи з цієї серії були представлені на виставці “Ангели над Україною”.

Історична довідка

“[…] The Sorrow of Cleopatra was shown in Paris, where it was bought by the artist Arman. After this glorious debut, Savadov and Senchenko (both born in 1962) began to work separately. Savadov spent some time in France. In Kiev, where their paintings created a revolution and were the main factor in the formatio of the local version of the trans-avantgrade known as the “heat wave” (in opposition to the “cool” Conceptualism prevalent in Moscow), the artists ignored their numerous followers. Late last year, after a two-year absence from the art scene, they reunited and started to prepare their second coming[1]” –

[…] “Печаль Клеопатри” була показан в Парижі, де її купив художник Арман. Після цього славетного дебюту, Савадов і Сенченко (обидва народилися в 1962 році) почали працювати окремо. Савадов провів деякий час у Франції[2]. У Києві, де їхні картини прозвели революцію і були головним чинником формування локальної версії транс-авангарду, відому як “південноруська хвиля” (на противагу “прохолодному” концептуалізму поширеному в Москві), художники проігнорували своїх численних послідовників. Наприкінці минулого року, після дворічної відсутності на арт-сцені, вони возз’єдналися та почали готувати своє друге пришестя[3], якою й стала велика персональна виставка, що відбулася в 1991 році в Центральному будинку художника в Москві та була організована за підтримки Марата Гельмана та Володимира Овчаренка. На ній було представлено кілька циклів робіт, зокрема “Без назви” (серія з мавпами), “Без назви” (серія з урнами), “Без назви” (серія з солдатиками), “Заспокой моє серце” та “Загублений рай”.

[1] Konstantin Akinsha. Arsen Savadov & Georgii Senchenko // ARTnews  – P. 110.

[2] Півроку – (Примітка дослідника). Джерело: Соловьев А., Ложкина А. Новейшая история украинского искусства. Новая волна, Новая волна. Часть II. Поколение в зените. 1990-й – середина 1992 гг.  // Спецпроект журнала ТОП10 «Point zero» – ТОП10. – 10 марта 2010. [Електронний ресурс]: http://top10-kiev.livejournal.com/281049.html

[3] Переклад дослідника

Джерела