Жанна Кадирова. «Натовп». 2012. Колаж, газети, загартоване скло
Опис роботи
Інсталяція «Натовп» — це колажі, скомпільовані з вирізаних газетних портретів і людських постатей. Щоб обрамити колаж, художниця залишала рамку з титульної сторінки кожної газети, що містила інформацію про видання, число, дату, наклад та інші вихідні дані, важливі для друку. Мисткиня розміщувала героїв і героїнь публікацій у ці рамки за принципами лінійної перспективи, створюючи в такий спосіб ефект натовпу.
З одного боку, газетні колажі слугували документацією пріоритетних тем і подій у різних містах і країнах. Роботи відразу підсвітлювали медійність обраних виданням персонажів, їхні професії, вбрання, пози й навіть емоції. З другого боку, проєкт став критикою дедалі більшої диджиталізації та розвитку медіакультури, за якої приватність стирається, а кожен ризикує стати частиною юрби. У 2012 році художниця представила інсталяцію на однойменній персональній виставці в PinchukArtCentre у форматі скляного лабіринту: блукаючи ним, відвідувачі й відвідувачки ще гостріше відчували нагляд і належність до натовпу.
У 2015 році Кадирова знову відтворила цю серію для 59-ї Венеційської бієнале, де представила її в межах виставки «Надія!» в Національному павільйоні України. Це були нові добірки з місцевих і міжнародних газет. Колажі з українських часописів рясніли новинами про незаконну анексію Криму Російською Федерацією, тоді як іноземні видання здебільшого про це мовчали. На відміну від попередньої ітерації серії, де колажі увиразнювали медійну роль нагляду й фіксації подій, цього разу роботи стали свідченням експлуатації вигідних наративів і замовчування незручних тем.
Я працювала над цим проєктом у період економічної та символічної кризи друкованих медіа, коли світ переходив до сучасних цифрових інструментів — до нерозбірливого поширення й споживання інформації, фейкових новин тощо. Це був слушний момент для роздумів над медійною упередженістю й складними іграми видимості. Колажна реальність моїх робіт з виразно відчутною театральною, штучною атмосферою є реакцією на це. Вона конструює штучний натовп як одночасно головного героя й глядача, намагаючись передати, що так звану «інформацію» завжди хтось відбирає і організовує для конкретного глядача — чи то кола «друзів», суспільства, міста або країни, — фільтруючи їхні часопросторові обставини [1].
- Zhanna Kadyrova Zh., “Crowd, 2012, 2015. ,” in Zhanna Kadyrova. (Berlin : Distanz, 2026), 241.
