Група SOSкa. «Мрійники». 2008
Опис роботи
Проєкт позначає новий підхід до співпраці колективу з різними спільнотами й групами сучасного українського суспільства. Цього разу художники й художниця запросили до участі представни_ць молодіжної субкультури емо, яких Ганна Кривенцова знаходила на онлайн-форумах. Вона писала їм під нікнеймом Interstella 5555, натхненним однойменним аніме-мюзиклом, спродюсованим електронним дуетом Daft Punk. Згодом запрошувала їх на кастинг, під час якого група паралельно записувала пробний відеоматеріал для майбутнього проєкту.
Митці прагнули зафіксувати настрої молоді 2000-х років, їхні інтереси й культурні маркери. Важливим було ближче познайомитися з підлітками й простежити їхні зацікавлення: вони разом обговорювали проєкт, слухали музику емо-гуртів і відвідували концерти. Перша частина роботи складається з відео, де підлітки-емо в техніках скримінгу й гроулінгу вигукують важливі меседжі, які вони самі запропонували художникам («Тяжко дихати!», «Моє серце повне сліз», «Нікому не вірю!»). Друга частина — фотографії тих самих молодих людей, які левітують, намагаючись вирватися із сірих панельних харківських багатоповерхівок. Співпраця з емо підсвітила почуття розгубленості й фантомності молоді українських 2000-х і суспільства загалом.
Нині, майже через два десятиліття після створення роботи, Микола Рідний згадує, що на початку нульових митці чітко відчували розрив з радянським минулим через появу нових історій, моди, цінностей, проте, через брак артикульованої позиції, висловлювання часто спиралися на запозичені з масової культури слогани й меседжі [1]. Практика групи SOSкa того періоду була зосереджена на діагностиці й фіксації суспільно важливих питань, а не на послідовному критичному артикулюванні політичного контексту. Метод соціальної провокації переходив у наступні роботи художників як у межах колективу, так і в індивідуальних практиках, поступово трансформуючись у послідовні висловлювання.
- З дослідницького інтерв’ю з Миколою Рідним у квітні 2025 року.
