Група SOSкa. «Бартер». 2007. Акція
Опис роботи
Для проведення цієї акції учасни_ці групи SOSкa вирушили в село Проходи під Харковом з видрукованими репродукціями робіт відомих світових художни_ць (зокрема Сінді Шерман, Енді Воргол та інших), щоб символічно обміняти їх на харчові продукти місцевого виробництва. Пропонуючи сільським жителям і жителькам репродукції, митці обговорювали з місцевими мотивацію вибору зображень, розташуванням їх в інтер’єрі, а також торгувалися щодо ціни мистецької роботи (їм пропонували сорок кілограмів картоплі, три десятки яєць і живу курку). Робота «Бартер» складається з відеодокументації акції та двох серій фотографій: перша фіксує покуп_чинь разом з набутими роботами, друга, створена пізніше, — документація репродукцій в інтер’єрах.
У середині нульових група SOSкa активно зверталася до проблем мистецького ринку й світової економічної кризи, а також до її впливу на економічну ситуацію в Україні. Перформанс «Бартер» підважує зростання комерціалізації сучасного мистецтва, що робить його менш доступним не лише для володіння, а й для безпосереднього глядацького досвіду. Відповідно, використання репродукцій робіт світових зірок мистецтва замість оригіналів, а також бартерний обмін у селі, мешканці якого здебільшого перебувають поза мистецьким полем і артринком, ще виразніше унаочнює нерівний розподіл ресурсів і доступу до них за умов капіталізму.
Додатковий коментар дослідниці
Із часової дистанції ця робота може набути критичного прочитання щодо позиціювання ми_сткинь: з якої позиції вони звертаються до жител_ьок села, які стали геро_їнями твору? Обговорюючи питання агентності героїв фільму, Ганна Кривенцова звертає увагу, що висміювання інструментів і тенденцій сучасного мистецтва спрямоване насамперед на самих художників, а не на місцевих жител_ьок [1]. Микола Рідний, зі свого боку, звертає увагу на межі між реальністю та грою, а також між перформансом і кінематографом [2]. Робота, задумана в жанрі акціонізму, виходить за межі перформативної імпровізації та залучає елементи зрежисованого наративу (зокрема, курку за кадром повернули власникам). Хоча з перспективи розвитку практики колективу й ширшого мистецького контексту в Україні питання умов співпраці набули ваги, роботи початку нульових ще не фокусуються на них. У цій акції художники намагалися відійти від можливого просвітницького жесту й натомість зосередитися на символічному вимірі та умовності самого обміну.
- З дослідницького інтерв’ю з Ганною Кривенцовою у липні 2025 року.
- З дослідницького інтерв’ю з Миколою Рідним у квітні 2025 року.
