Гліб Вишеславський. Приходень R – 3. 1990. Змішана техніка

Автор
Роки створення
1990
Висота
110
Ширина
150
Довжина
70
Категорія
Інсталяція
Техніка
змішана
Матеріали
акрил, дерево, метал, папір, скло, темпера
Опис роботи

Робота представляє собою папір на дошці, прямокутної форми. Превалює сизий колір, з вкрапленням синього та білого. Зверху, посередині до роботи причіплені три металеві елементи, що нагадують дверні петлі. Знизу також є металева вставка у вигляді невеликої трубочки. Перед нею стоїть скляний прозорий трикутник з двох боків від якого лежать чорні прямокутники.

Коментар дослідника

В каталозі Вишеславського «Альбом» вказано, що твір можна умовно віднести до серії, що мають спільну назву «навала» і порядковий номер, як в Апокаліпсисі[1]. Під час особистої ж розмови сам автор називає цей цикл «Усвідомлення техніки». На момент створення, він вважав, що «для сучасної людини існує міфологія техніки. В даних роботах є і критика техніки і те, що техніка існує заради техніки. Це ніби то прибульці, які нав’язують людині, що треба застосовувати техніку, в результаті чого людина вже не уявляє себе без цих апаратів. Вони не завжди корисні і найчастіше вимагають стільки часу і турбот, що починають заважати, таким чином їхня користь нівелюється. Комп’ютери ламаються, машини постійно в ремонті і людина стає повністю залежною. Тож, ці роботи – роздуми про техніку з різних боків, але в першу чергу про те, що це така ж культова річ як і архаїчні вірування[2]».

При створенні даної роботи було задіяно асамбляж «Приходень W – 15».

[1] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 24

[2] З особистої розмови Катерини Блудової та Гліба Вишеславського від 24.04.2016

Історична довідка

«На прикінці 90-х років певна співдружність художників із захопленням із захопленням займалась у Москві «сучасною архаїкою». Як підручники, вивчались книги з етнографії та мистецтва палеоліту і неоліту – Г. Цибікова, Д. Фрезера, Л. Леві-Брюля, О. Окладнікова, О. Формозова (бестселер Столярова вийшов пізніше). Пройшло декілька виставок. Але, як зізнається Вишеславський: «з часом мені ставало трохи незрозуміло – в якому світі ми живемо? Адже представників про алогічного мислення серед нас, на щастя, не було. А в творчості я намагався відтворити саме етап розвитку людства. Не було відчуття природності у поєднанні елементів семантики неоліту і сучасної стилістики. І тоді я вирішив відкрити творчість для сучасності, хоча б для найважливіших її рис. Для тих, які побачать, скажімо, археологи через декілька сот років. Вони будуть здивовані, думалось мені, раптовою навалою техніки і індустрії, зникненням якісних речей, вмиранням природи[1]».

[1] Гліб Вишеславський. Альбом. К.: Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА. – 2004. – С. 24