Ханна Квінлан і Роузі Гастінгс
Ханна Квінлан і Роузі Гастінгс (обидві народились у 1991 році в Ньюкаслі та Лондоні) – мистецький дует з Лондона. Працюючи з такими засобами, як малюнки, фільми, інсталяції, перформанси та стінописи, мисткині досліджують різні типи поведінки, історію, політику та артефакти ЛГБТК-культури у західному контексті. Квінлан і Гастінгс прагнуть викрити націоналізм, маскулінність і «білість» у середовищі ЛГБТК-спільноти та те, як насильство з боку держави, зокрема поліції, джентрифікація та строга економія впливають на цю спільноту. Останні проєкти художниць продовжують надихатися «Реєстром гей-барів Сполученого Королівства» (2016). На тлі стрімкого закриття гей-барів ця робота стала чотиригодинним відеоархівом зображень з понад 100 британських гей-барів. Художниці виставляються в галереях Arcadia Missa в Лондоні та Isabella Bortolozzi в Берліні.
Ханна Квінлан та Роузі Гастінгс у своїх роботах досліджують історію, політику та естетику ЛГБТК+ культури. Їх цікавлять соціокультурні та політичні структури, що сприяють утвердженню консерватизму та дискримінаційних практик всередині та навколо цієї спільноти.
Фільм «У моїй кімнаті» є продовженням проєкту художниць «Реєстр гей-барів Сполученого Королівства», своєрідного відеоархіву, що став відповіддю на систематичне закриття громадських просторів для представників ЛГБТК+. Зйомки фільму відбувалися у закладах Bar Jester та Core Club у гей-районі Бірмінгема, а також на колишній військовій базі Форт Шуберінес у місті Саутенд-он-Сі. Робота оприявнює зв'язок культури чоловічого сексу у громадських місцях та призначених виключно для чоловіків гей-барів із ширшою ситуацією суспільного, історичного та культурного домінування (білих) чоловіків. Висвітлюючи вплив джентрифікації на місто і його спільноти, стрічка досліджує взаємозв'язок між маскулінністю та капіталізмом, а також привертає увагу до несвідомого проявлення сили в публічному просторі через характерну поведінку та жести.
Серія «Громадські справи» звертається до законодавства про злочини на ґрунті ненависті та викриває нерівність між привілейованими й дискримінованими групами у квір-спільноті. Квінлан та Гастінгс переглядають роль стінопису у суспільстві і культурі, як чогось, що балансує між ідеологією та символізмом. Зважаючи на те, що стінописи зазвичай розташовані у місцях політичного, юридичного та освітнього значення, художниці зображують сюжети, що відбуваються у центральних лондонських локаціях. Зокрема у Грін-парку, що одночасно є і зоною владної еліти, і територією проведення гей-парадів, і історичним місцем прогулянок геїв. У роботі передані сцени зіткнення різних соціальних груп — органів правопорядку та людей з бунтівною енергією, що збираються у таких місцях.
Ханна Квінлан і Роузі Гастінгс (обидві народились у 1991 році в Ньюкаслі та Лондоні) – мистецький дует з Лондона. Працюючи з такими засобами, як малюнки, фільми, інсталяції, перформанси та стінописи, мисткині досліджують різні типи поведінки, історію, політику та артефакти ЛГБТК-культури у західному контексті. Квінлан і Гастінгс прагнуть викрити націоналізм, маскулінність і «білість» у середовищі ЛГБТК-спільноти та те, як насильство з боку держави, зокрема поліції, джентрифікація та строга економія впливають на цю спільноту. Останні проєкти художниць продовжують надихатися «Реєстром гей-барів Сполученого Королівства» (2016). На тлі стрімкого закриття гей-барів ця робота стала чотиригодинним відеоархівом зображень з понад 100 британських гей-барів. Художниці виставляються в галереях Arcadia Missa в Лондоні та Isabella Bortolozzi в Берліні.
Ханна Квінлан та Роузі Гастінгс у своїх роботах досліджують історію, політику та естетику ЛГБТК+ культури. Їх цікавлять соціокультурні та політичні структури, що сприяють утвердженню консерватизму та дискримінаційних практик всередині та навколо цієї спільноти.
Фільм «У моїй кімнаті» є продовженням проєкту художниць «Реєстр гей-барів Сполученого Королівства», своєрідного відеоархіву, що став відповіддю на систематичне закриття громадських просторів для представників ЛГБТК+. Зйомки фільму відбувалися у закладах Bar Jester та Core Club у гей-районі Бірмінгема, а також на колишній військовій базі Форт Шуберінес у місті Саутенд-он-Сі. Робота оприявнює зв'язок культури чоловічого сексу у громадських місцях та призначених виключно для чоловіків гей-барів із ширшою ситуацією суспільного, історичного та культурного домінування (білих) чоловіків. Висвітлюючи вплив джентрифікації на місто і його спільноти, стрічка досліджує взаємозв'язок між маскулінністю та капіталізмом, а також привертає увагу до несвідомого проявлення сили в публічному просторі через характерну поведінку та жести.
Серія «Громадські справи» звертається до законодавства про злочини на ґрунті ненависті та викриває нерівність між привілейованими й дискримінованими групами у квір-спільноті. Квінлан та Гастінгс переглядають роль стінопису у суспільстві і культурі, як чогось, що балансує між ідеологією та символізмом. Зважаючи на те, що стінописи зазвичай розташовані у місцях політичного, юридичного та освітнього значення, художниці зображують сюжети, що відбуваються у центральних лондонських локаціях. Зокрема у Грін-парку, що одночасно є і зоною владної еліти, і територією проведення гей-парадів, і історичним місцем прогулянок геїв. У роботі передані сцени зіткнення різних соціальних груп — органів правопорядку та людей з бунтівною енергією, що збираються у таких місцях.
Виставки
