Жанна Кадирова. «Перформанс I». 2015. Вигляд експозиції
Для серії інсталяцій «Перформанс», представлених у місцевих будинках культури й театрах, авторка відбирала живописні портрети з фондів краєзнавчих музеїв. Вона також організовувала воркшопи з малювання, під час яких мешканці відвідуваних міст та сіл могли позувати як моделі або власноруч написати полотно, зобразивши знайомих чи будь-кого іншого. Художниця не прагнула створити куровану добірку, а навпаки — максимально залучала портрети, які були в доступі. Їх вона «саджала» на глядацькі стільці в залі перед сценою, ніби реальних відвідувач_ок. Так у залі зустрічалися герої_ні, виконані в будь-яких можливих жанрах, що прийшли з абсолютно різних часових проміжків і куточків планети. Серед них могли опинитися Мао Цзедун, Владімір Ленін, Леся Українка, сусід з іншої вулиці, невідомий священник, домашній котик та інші. Цю сюрреалістичну компанію доповнювала градація найрізноманітніших мистецьких напрямів — від соціалістичного реалізму до абстракціонізму.
Серія інсталяцій відповідно до назви також мала перформативний складник. Учасників воркшопу й інших гостей мисткиня запрошувала по одному на освітлену сцену, де вони опинялися перед 2D-відвідувач_ками, які зайняли їхні місця. Витвір мистецтва та його реципієнт ураз мінялися позиціями. Хоча живі глядач_ки мають значно більше свободи руху, ніж площинні постаті, яких розсадила Кадирова, вони лишень нагадують про регламент пересування й тілесного контролю, зумовлений переглядом традиційних форм мистецтва. Їх мисткиня прагнула підважити демократичними умовами створення роботи, що важливі для її практики: на воркшопах могли зустрічатися люди абсолютно різних класів, професій і вікових категорій.
