Жанна Кадирова. «Сантехнік Толя». 2004–2005. Армований каркас, керамічна плитка, цемент, поліуретанова піна. 60 × 172 × 30 см

Опис роботи

У цій роботі Кадирова починає працювати з керамічною плиткою — основою радянського монументального мистецтва, зокрема мозаїк у публічному просторі, а також стандартним облицювальним матеріалом як екстер’єрів, так й інтер’єрів будівель. Це була її перша робота з матеріалом, який надалі став одним з основних у її практиці. Так вона створила скульптуру сантехніка — того, хто працює з аналогічним матеріалом і укладає його в санвузлах. Художниця підважує образ титанічного працівника, популярного в радянській культурі: вона зображує його схиленим і понурим, а також часто розміщує фігуру в кутку експозиційного простору. Мисткиня також згадує, що запозичила в мозаїк яскраві кольори, адже прагнула відійти від монохромних рішень, які здебільшого панували в художній школі, де вона навчалася. 

Скульптуру «Сантехнік Толя» можна вважати предтечею подальших постколоніальних висловлювань у сучасному українському мистецтві 2010-х років і пізніше, які працюють з переосмисленням радянського спадку й, зокрема, ідеологічного героя (серед них — Леся Хоменко, Лада Наконечна, Микола Рідний, Ларіон Лозовий, Анна Щербина й інші). 

Кадирова взялася за створення скульптури до початку Помаранчевої революції, але мусила зупинитися, бо не мала майстерні. Завершити задум вдалося після перерви у 2005 році, коли учасни_ці групи «Р.Е.П.», зокрема й Кадирова, отримали простір у Центрі сучасного мистецтва при Києво-Могилянській академії.